Page 147 - 6783

– запровадження трирівневої системи адміністративно-

територіального устрою України – область, район, громада з
повсюдністю місцевого самоврядування;
– передавання функцій виконавчої влади від місцевих адміністрацій

виконавчим органам рад відповідного рівня;
– розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за
принципом субсидіарності й наділення саме громад максимально
широким колом повноважень;

– чітке забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування
необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їхню участь у

загальнодержавних податках;
– ліквідація державних адміністрацій і створення натомість
державних представництв з лише контрольно-наглядовими і
координаційними, а не виконавчими функціями.

Проте, на превеликий жаль, з сумом доводиться сьогодні
констатувати, що недостатність у теперішньої правлячої еліти
політичної волі до кардинальних змін, до того ж ще й на тлі відвертої

агресії з боку Російської Федерації, залишають чинними старі основні
проблеми, що суттєво стримують процес демократизації політичної
системи України:
– відсутність чіткого конституційного розмежування повноважень

гілок влади та вищих владних інститутів;
– політизація конституційного процесу;
– неспроможність судової гілки влади відігравати роль

– неупередженого арбітра у конфліктах між іншими гілками влади;
– високий рівень патерналізму;
– відсутність єдиного розуміння політичними силами змісту
національних інтересів України та спільного бачення шляхів їхнього

втілення;
– відсутність політичної волі, правової та моральної чистоти

представників політичної та управлінської еліти якісно проводити
реформи;
– відсутність громадської ініціативи, яка виходить від народу (за
постійних підвищень тарифів на комунальні послуги жодна громадська

організація або колектив підприємства не виступили з протестною
заявою);
– замість чітких політичних рухів, що виходять із народу, політикою

займаються окремі політичні лідери, за багатьма з яких стоять
олігархічні клани;

147