Page 34 - 6764

мінімальному x відповідає z   1.
i min i
Для двофакторного експерименту припускають, що явище чи
процес описується лінійним поліномом, тобто поверхня відгуку є
площиною:
y  b  b z  b z . (6.3)
0 i i 2 2

Щоб побудувати поверхню відгуку у вигляді площини, досить
виконати чотири досліди. Найкраще вимірювати вибрані фактори на
двох рівнях – максимальному z i   1 і мінімальному z i   1.

План експерименту в цьому випадку можна подати у вигляді
n
матриці y  f  , zz . Нагадаємо, що кількість дослідів дорівнює N ,
1 2
де N – кількість рівнів (для нашого випадку 2), а n – кількість факторів
(у нашому випадку також 2). Тоді матриця плану експерименту буде
виглядати так, як показано в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Матриця плану експерименту (N=2, n=2)
Фактори
Дослід Функція відгуку
z 1 z 2
1 -1 -1 y 1
2 +1 -1 y 2
3 -1 +1 y 3
4 +1 +1 y 4

Принцип побудови матриці планування повного факторного
експерименту полягає в тому, що рівні варіювання першого фактора
чергуються від досліду до досліду, причому частота зміни рівнів
варіювання кожного наступного фактора вдвоє менша, ніж
попереднього.
Для трифакторного експерименту матрицю плану можна подати

33