Page 37 - 6764

досліді вказується необхідне поєднання рівнів усіх факторів.
Наприклад, для факторного експерименту, в якому кожний
фактор вимірюється на трьох різних рівнях (наприклад, x 1, x 2, x 3;
y 1, y 2, y 3; z 1, z 2, z 3), латинський квадрат буде таким:

y 1 y 2 y 3

x 3 z 1 z 2 z 3

x 2 z 2 z 3 z 1

x 1 z 3 z 1 z 2

Факторний план використовується у таких випадках, коли
відомо, що досліджувана функція F залежить від кожного фактора,
причому
F  f  x  f  y  f  z ,
1 2 3
де x, y, z – фактори експерименту.
Якщо невідомо, до якого класу належить функція F і чи
підходить вона до цих класів взагалі, то рекомендується не проводити
факторний експеримент, а вибрати класичний план його проведення,
згідно з яким при F  f  yx ,,  z провести послідовно ряд
однофакторних експериментів, у яких усі змінні, крім однієї,
вважаються сталими, і лише одна змінна варіюється в усіх діапазонах
її значень.
У тих випадках, коли відшукувана функція залежить відразу від
кількох факторів, перерахуванням результатів експерименту можна
знайти її залежність від одного фактора, який цікавить нас найбільше.
Наприклад, у випадку трифакторного експерименту, план якого
подається латинським квадратом, запишемо відповідні рівняння

36