Page 12 - 6764

дослідженнях. Матеріалом для факторного аналізу служать
кореляційні зв'язки, а точніше - коефіцієнти кореляції Пірсона, які
обчислюються між змінними, включеними до обстеження. Іншими
словами, факторному аналізу піддають кореляційні матриці, або, як їх
інакше називають, матриці інтеркореляцій. Найменування стовпців і
рядків у цих матрицях однакові, тому що вони представляють собою
перелік змінних, включених в аналіз. З цієї причини матриці
інтеркореляцій завжди квадратні, тобто кількість рядків у них
дорівнює кількості стовців, і симетричні, тобто на симетричних місцях
щодо головної діагоналі стоять одні й ті ж коефіцієнти кореляції.
Головне поняття факторного аналізу - фактор. Це штучний
статистичний показник, що виникає в результаті спеціальних
перетворень таблиці коефіцієнтів кореляції між дослідними даними,
або матриці інтеркореляцій. Процедура вилучення факторів з матриці
інтеркореляції називається факторизацією матриці. У результаті
факторизації з кореляційної матриці може бути вилучено різну
кількість чинників аж до числа, рівного кількості вихідних змінних.
Однак фактори, що виділяються в результаті факторизації, як правило,
нерівноцінні за своїм значенням.
Найчастіше в результаті факторного аналізу визначається не
один, а кілька факторів, які по-різному пояснюють матрицю
інтеркореляції змінних. У такому випадку фактори ділять на
генеральні, загальні і одиничні. Генеральними називаються фактори,
всі факторні складові яких значно відрізняються від нуля (нуль
складових свідчить про те, що дана змінна ніяк не пов'язана з іншими.
Загальні - це фактори, які мають частину факторних складових
відмінних від нуля. Одиничні - це чинники, в яких істотно
відрізняється від нуля тільки одна складова.
Факторний аналіз може використаний, якщо виконуються
наступні критерії:

11