Page 85 - 6753

вловлювання крапель та викидаються через димову трубу (або

градирню). Субпродукти реакції зі стічними водами виводяться з
абсорбера та подаються в систему обробки.
Мокра вапнякова/вапняна технологія десульфуризації може бути

з примусовим або з природним окисленням. Режим окислення

визначає хімічні реакції, рівень pH у реакційному об’ємі та вихідні
субпродукти.

Для мокрої вапнякової десульфуризації характерні такі реакції:
• утворення нестійкої сірчистої кислоти та її дисоціація

SO 2 + H 2 O = H 2SO 3 ; (1.16)
H 2 SO 3 = H+ + HSO 3– ; (1.17)

• розчинення вапняку в кислому середовищі
+ 2+
CaCO 3 + H = Ca + HCO 3– ; (1.18)
• утворення сульфіту кальцію та виділення вуглекислого газу
2+
Ca + HSO 3- = CaHSO 3+ ; (1.19)
+
CaHSO 3+ = CaSO 3 + H ; (1.20)
+
HCO 3–+ H = H 2O + CO 2 ; (1.21)
• утворення кислої солі бісульфіту кальцію в зоні знижених pH
+
CaSO 3 + H = CaHSO 3+ ; (1.22)
CaHSO 3+ + HSO 3 = Ca(HSO 3) 2. (1.23)
У разі примусового окислення проходять такі хімічні реакції:
+
CaHSO 3+ + ½ O 2 = CaSO 4 + H ; (1.24)
+
H + HSO 3– = H 2 SO 3 ; (1.25)
Реакції (1.16) та (1.17) − загальні для всіх мокрих скруберів. Це
утворення сірчистої кислоти та її дисоціація на протон H+ та аніон

бісульфіту HSO 3–. Частинки вапняку інтенсивно розчиняються в
кислому середовищі (pH < 7) з виділенням в розчин катіону кальцію

та аніону бікарбонату. В області скрубера, де pH вище 5, має місце
утворення сульфіту кальцію, який має низьку розчинність і випадає в

осад, та виділення вуглекислого газу. В зоні скрубера з pH < 5 йде
перетворення сульфіту в бісульфіт – реакції (1.22)−(1.23).

При наявності достатньої кількості кисню в розчині, катіон

бісульфіту кальцію окислюється до сульфату кальцію з виділенням

85