Page 176 - 6753

Окислювачем при спалюванні органічного палива замість

атмосферного повітря може бути збагачена киснем газова суміш, яку
зазвичай називають атмосферним повітрям. Збагачення може
проводитись додаванням чистого кисню, який добувається на самому

підприємстві або закуповується у зовнішнього постачальника. У

металургії останньому варіанту надають перевагу. Таке “кисневе
дуття” для процесів спалювання органічного палива може бути

досить дорогим задоволенням, але у майбутньому із загостренням
екологічних проблем, коли плата за викиди шкідливих речовин в

атмосферне повітря буде зростати, такий варіант буде ставати все
більш економічно доцільним.

Іншим, більш простішим та дешевшим способом збагачення
киснем атмосферного повітря є його розчинення у звичайній воді, а

потім її дегазація. При цьому слід пам’ятати, що обсяги розчинених
газів пропорційні парціальним тискам основних компонентів у

початковій суміші. Згідно приблизним розрахункам в 100 об’ємах
води може розчинитися при заданих умовах 0.8 обсягів кисню і 1.6

обсягів атмосферного азоту. А це вказує на склад розчиненого
повітря: 1/3 кисню та відповідно 2/3 азоту (мольна частка), або в

об’ємних відсотках 33.3 % кисню і 66.7 % азоту. Нескладний по
апаратурному оформленню процес дегазації води забезпечить

збагачення у 1.5 рази киснем суміші, яка подається на спалювання
органічного палива, в тому числі і кам’яного розмеленого вугілля

низької якості.
Ще в кінці минулого століття автори [130, 131] запропонували

для підвищення екологічності енергетичних установок
використовувати мембранні технології, які в той час починали

стрімко розвиватися. На сьогоднішній день технології некріогенного
виробництва азоту на місці споживання забезпечують виділення

промислових газів із повітря, при чому в цьому плані спостерігається
технологічний прогрес [100, 132, 133]. Такі технології, зокрема

мембранні, вже можуть забезпечити розділення атмосферного

повітря при температурах близьких до температури навколишнього

176