Page 180 - 6753

частки кисню, і відповідно зменшення частки азоту в повітрі, що

подається для спалювання палива.
Відомо, що атмосферне повітря в основному містить приблизно
до 21 % кисню і відповідно 79 % азоту.

Дослідимо, як зміниться витрата повітря та димових газів, якщо

співвідношення між киснем та азотом в повітрі, що подається для
спалювання вугілля, змінити спочатку на 30/70, а потім на 40/60, що

відносно легко реалізується мембранними установками розділення
повітря.

Розрахунки необхідних об’ємів повітря з різним вмістом кисню
проведені згідно приведених вище формульних виразів, та зведені у

таблицю 3.6
Таблиця 3.6

Потужність енергоблоку N , МВт 200 160 120
ел
Об’єм продуктів згорання при
570024 455536 352880
3
г
α=1,15, V , нм /год
Об’єм продуктів згорання при вмісті
505698 403422 312510
3
кисню в повітрі 30%, нм /год
Об’єм продуктів згорання при вмісті
483198 385473 298606
3
кисню в повітрі 40%, нм /год

Теоретичний об’єм азоту в продуктах згорання при вмісті кисню
3
в повітрі 30% становить 3,38 нм /кг спаленого палива, а при вмісті
3
кисню в повітрі 40% становить 3,12 нм /кг спаленого палива.
Отже бачимо, що в результаті збільшення вмісту кисню в повітрі,

що подається для спалювання вугілля знижується витрата продуктів
згорання (об’єм димових газів) та вміст азоту, тобто його

концентрація в димових газах. Одночасно, за звітний період(квартал,
півріччя, рік) суб’єкт підприємницької діяльності сплачує збір за

викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря(за так званий
валовий викид), який обраховується за алгоритмом: об’єм димових

3
3
газів (м /год) множиться на концентрацію шкідливої речовини (мг/м ),
результат попередньої процедури множиться на річний час роботи
джерела викиду, що дає числове значення валового викиду(т/рік).

180