Page 171 - 6753

разів кількість повітря, що дійсно надходить у зону горіння,

відрізняється від теоретично необхідної кількості для повного
згоряння горючої речовини.
Стехіометричне горіння палива має місце при коефіцієнті

надлишку повітря  = 1, при  >1 у продуктах згорання є

надлишковий кисень та оксиди окремих горючих елементів, при  <1
в продуктах згорання фіксують нестачу кисню і в них знаходяться

оксиди вищих порядків, а також продукти неповного згорання, в
цьому випадку не вся хімічна енергія палива переходить в теплову

енергію.
Узагальнене рівняння згорання природного газу (суміші

вуглеводнів) з утворенням теоретичного складу продуктів згорання
[128] можна записати у вигляді:

m m 100 m
C n H m + (n + ) O 2 + (n + ) ( - N 2 ) = nCO 2 + H 2O +
4 4  2
O 2
(3.40)
m m 100
+ ( - 1) (n + ) O 2 +  (n + ) ( - 1) N 2,
4 4 
O 2
де n, m – кількість атомів вуглецю та водню у молекулі певного
вуглеводню,  - об’ємна частка кисню в окислювачі, %.
O 2
Із виразу (3.40) випливає, що при згоранні будь-яких вуглеводнів
С n Н m на одну молекулу горючої компоненти утворюється n молекул
вуглекислоти СО 2 і m/2 молекул водяної пари Н 2О, які також належать

до так званих парникових газів, збільшення концентрації яких впливає

на зміну теплової рівноваги на поверхні Землі, а також у місцях
великої концентрації водяної пари можуть бути суттєві зміни

локального мікроклімату.
У димових газах, крім того, можуть міститися продукти

неповного згорання у вигляді оксиду вуглецю СО, який в побуті
називають чадним газом, водню і незгорілих вуглеводнів С x, H y, O z,

серед яких своєю токсичністю, що в сотні разів перевищує
токсичність СО, виділяється формальдегід Н 2СО.

171