Page 52 - 6752

потрібно використовувати також для приймання і пуску розділювачів при
послідовному перекачуванні і засобів діагностування.
Пристрої приймання і пуску скребка нафтопроводів розміщують на
відстані один від одного 300 км і, як правило, суміщуються з НПС. Пристрої
приймання і пуску скребка повинні передбачатися також на лупінгах і резервних
нитках довжиною понад 3 км і на відводах довжиною понад 5 км.
Схеми пристроїв приймання і пуску скребка залежно від їх розміщення на
нафтопроводі повинні забезпечувати різні варіанти технологічних операцій:
пропускання, приймання і пуск, тільки пуск або тільки приймання скребка.
Схеми пристроїв повинні передбачати можливість здійснення
перекачування нафти нафтопроводом без зупинки НПС у процесі очищення
нафтопроводу.
До складу пристроїв приймання і пуску входять:
- камери приймання і запуску очисних пристроїв;
- трубопроводи, арматура і з’єднувальні деталі;
- місткість для дренажу нафти з камер приймання і пуску;
- механізми для видалення, переміщення і запасовки очисних пристроїв;
- сигналізатори проходження очисних пристроїв;
- прилади контролю тиску.
При значному перепаді висот на магістральних нафтопроводах повинні
передбачатися станції захисту для запобігання підвищення тиску в трубопроводі
вище робочого і станції дроселювання на зворотних схилах для запобігання
потоку з неповним перерізом.
Для технічного обслуговування, а також аварійно-відновлювального
ремонту споруд лінійної частини нафтопроводів, контролю за виконанням
правил їх охорони і роботи в охоронній зоні передбачаються аварійно-
відновлювальні пункти (АВП), які розміщені при НПС нафтопроводів.
Один АВП обслуговує в звичайних умовах і пустелях ділянку траси
нафтопроводу довжиною 200…250 км, а в районах з ділянками траси, які
проходять по болотах або рисових полях, - 80…100 км.
За відсутності проїздів трасою технічне обслуговування і нагляд за
магістральним нафтопроводом і спорудами на трасі необхідно передбачати з
допомогою повітряного транспорту або високопрохідної техніки.
На складних ділянках траси для контролю за станом нафтопроводу можуть
передбачатися будинки лінійних ремонтерів (житловий будинок із надвірними
прибудовами), котрі повинні розміщуватися в районі встановлення лінійних
засувів, як правило, поблизу населених пунктів. Ділянка обслуговування одного
ремонтера встановлюється в межах 15…20 км залежно від доступності траси,
обумовленої рельєфом місцевості, розміщенням доріг, заболоченістю, наявністю
природних і штучних перешкод. Ділянка обслуговування не залежить від числа
паралельних ниток трубопроводів .
У місцях переходів магістральними нафтопроводами великих
судноплавних річок передбачаються пункти нагляду за зоною переходу через

51