Page 61 - 6751

На берегах гірських річок запірну арматуру слід розміщувати на відмітках
не нижче відміток ГВВ 2 відсоткової забезпеченості.
Охоронна зона встановлюється для унеможливлення пошкодження
підводного переходу і являє собою ділянку водного простору від водної поверхні
до дна, укладеного між паралельними площинами, віддаленими від осей крайніх
ниток переходів на 100 м з кожного боку.
Для цього місця перетину трубопроводів з судноплавними річками, а також
каналами позначаються на берегах інформаційними знаками, які встановлюють-
ся підприємством, що експлуатує перехід. Інформаційні знаки узгоджуються з
басейновим управліннями водного шляху і вносяться до переліку судноплавної
обстановки і лоцманські карти.
Будь–які роботи і дії, що проводяться в охоронній зоні підводного перехо-
ду (крім ремонтно–відновлювальних), виконуються тільки після отримання доз-
волу на проведення робіт в охоронній зоні підводного переходу.
Автошляхи та залізничні шляхи являють собою перешкоди, що найбільш
часто зустрічають на трасах магістральних трубопроводів.
Ділянки трубопроводів, що прокладаються на переходах через залізничні й
автомобільні дороги усіх категорій з удосконаленим покриттям капітального і
полегшеного типів, мають передбачатися в захисному футлярі (кожусі) зі стале-
вих труб або в тунелі, діаметр яких визначається з умови виконання робіт і
конструкції переходів і має бути більше зовнішнього діаметра трубопроводу не
менше, ніж на 200 мм.
Кінці футляра мають виводитися на відстань:
а) при прокладанні трубопроводу через залізниці:
 від осей крайніх колій –50 м, але не менше, ніж 5 м від підошви уко-
су насипу і 3 м від бровки укосу виїмки;
 від крайньої водовідвідної споруди земляного полотна (кювету,
нагірної канави, резерву) –3 м;
б) при прокладанні трубопроводу через автомобільні дороги – від бровки
земляного полотна –25 м, але не менше, ніж 2 м від підошви насипу.
На підземних переходах газопроводів через залізничні й автомобільні до-
роги кінці захисних футлярів мають мати ущільнення з діелектричного
матеріалу.
На одному з кінців футляра або тунелю слід передбачати витяжну свічку
на відстані по горизонталі, м, не менше, ніж:
 від осі крайньої колії залізниць загального користування 40;
 те ж для промислових доріг 25;
 від підошви земляного полотна автомобільних доріг 26.

Висота витяжної свічки від рівня землі має бути не менше, ніж 5 м.
Заглиблення ділянок трубопроводів, що прокладаються під залізничними
коліями загальної мережі, повинно бути не менше, ніж 2 м від підошви рейки до
верхньої твірної захисного футляра, а в виїмках і на нульових відмітках, крім то-
го, не менше, ніж 1,5 м від дна кювету, лотка або дренажу .

60