Page 59 - 6751
P. 59

Трубопроводи,  прокладені  на  заплавних  ділянках  річок,  слід  також
               відносити до категорії підводних, тому що при експлуатації під час паводку вони
               будуть  перебувати  під  водою.  При  проектуванні  і  будівництві  таких
               трубопроводів  необхідно  дотримуватися  тих  же  вимог,  що  і  при  спорудженні
               підводних трубопроводів.
                      Трубопроводи, прокладені через струмки і річки шириною до 10 м, глиби-
               ною  менше,  ніж  1,5  м  не  належать  до  підводних  переходів,  тому  що  при  їх
               спорудженні та ремонті не потрібне спеціальне підводно–технічне обладнання.
                      Трубопроводи  на  підводних  переходах  через  річки  та  водойми
               класифікуються  за  різними  ознаками.  Основними  з  них  є  ширина  і  глибина
               водної перешкоди.
                      Гранична  довжина  підводного  переходу  визначається  з  наступних
               факторів:
                            для багатониткових переходів – ділянку, обмежену запірною армату-
               рою, встановленою на берегах;
                            для однониткових переходів – ділянку, обмежений запірною армату-
               рою і горизонтом високих вод (ГВВ) не нижче відміток 10 % забезпеченості.
                      Проектна відмітка верху забаластованого трубопроводу при проектуванні
               підводних переходів має призначатися на 0,5 м нижче прогнозованого гранично-
               го профілю розмиву русла річки, що визначається на підставі інженерних вишу-
               кувань,  з  урахуванням  можливих  деформацій  русла  протягом      25  років  після
               закінчення будівництва переходу, але не менше, ніж 1 м від природної позначки
               дна водойми.
                      При перетині  водних  перешкод, дно яких складено скельними породами,
               заглиблення трубопроводу має бути не менше, ніж 0,5 м, рахуючи від верху за-
               баластованого трубопроводу до дна водойми.
                      Відповідно до СНиП 2.06.06–85 * підводні переходи через водні перешко-
               ди залежно від умов роботи, діаметра трубопроводу і судноплавності водної пе-
               решкоди належатья до категорій I, II і В.
                      Підводні переходи поділяються за групами складності залежно від ширини
               водного об'єкта (таблиця 6.1).
                      Ділянки річок в зоні переходу за плановим і глибинним переформуванням
               русла поділяються на категорії (таблиця 6.2)
                      При  перетині  водних  перешкод  відстань  між  паралельними  підводними
               трубопроводами  слід  призначати  виходячи  з  інженерно–геологічних  та
               гідрологічних умов, а також з умов виконання робіт по влаштуванню підводних
               траншей, можливості укладання в них трубопроводів та збереження трубопрово-
               ду  при  аварії  на  паралельно  прокладеному.  Мінімальні  відстані  між  осями
               газопроводів, що заглиблені в дно водойми з дзеркалом води в межень шириною
               понад 25 м, мають бути:
                            не менше, ніж 30 м для газопроводів діаметром до 1000 мм включно;
                            50 м для газопроводів діаметром понад 1000 мм.
                      


                                                               58
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64