Page 95 - 6745
P. 95

імпульсів,  як  правило,  вища  за  1000  Гц.  Чим  більша  частота,  тим  коротший
               період повторень.
                        Щільність заповнення — це співвідношення між тривалістю імпульсів і

               періодом їхніх повторень. В імпульсних приладах вона, як правило, становить
               менше 1%, а 99% припадає на час прийому відбитого сигналу. У неперервних

               доплерівських системах щільність заповнення досягає 100%.

                        Інформативність,  а  відповідно,  і  діагностичні  можливості,  значною
               мірою  залежать  від  роздільної  здатності  (РЗ).  Роздільна  здатність  —  це

               мінімальна  відстань  між  об'єктами,  яка  дає  змогу  сприймати  їх  на  екрані

               окремо. Розрізняють аксіальну (поздовжню) і латеральну (поперечну) роздільну
               здатність.  Аксіальну  РЗ  визначають  за  допомогою  просторової  довжини
               імпульсу.  Чим  менша  довжина  імпульсу,  тим  вища  РЗ  (рис.  2.1,  з).  Для

               підвищення аксіальної РЗ використовують перетворювач  вищої частоти, тому
               що довжина імпульсу залежить як від кількості циклів, так і від довжини хвилі.
               Латеральна  РЗ  залежить  від  розходження  ультразвукового  пучка  і  діаметра

               п'єзоелектричного  елемента.  Розходження  ультразвукового  пучка  тим  менше,
               чим  вища  частота  коливань.  Щоб  уникнути  розходження  в  дальньому  полі,
               пучок фокусується за допомогою лінз. У ближньому полі діаметр п'єзоелемента

               є показником РЗ. Таким чином, аксіальна і латеральна РЗ тим більша, чим вища
               частота  коливань.  Водночас,  високочастотні  перетворювачі  мають  низьку
               проникливу здатність.

                        В  ультразвуковій діагностиці  частіше використовують перетворювачі  з
               частотою від 1 до 20 МГц. Чим менша частота ультразвуку, тим більша глибина
               його проникнення в тіло пацієнта, але водночас менша роздільна здатність, яку
               може  дати  такий  ультразвук.  Орієнтовно  можна  вважати,  що  отримання

               діагностичної інформації відбувається на різній глибині, залежної від частоти
               ультразвуку.  Так,  ультразвук з  частотою 2,5  МГц проникає в  тіло людини  на
               глибину до 24 см, 3-3,5 МГц — до 16-18 см, 5 МГц до 9- 12 см, 7,5 МГц — 4-5

               см.  Разом  з  тим,  роздільна  здатність  є  максимальною  у  перетворювачів  з
               частотою 7,5 МГц і зменшується пропорційно зменшенню частоти.
                        Дія  ультразвукового  діагностичного  приладу  обумовлена  введенням  у

               тканини  пацієнта  за  допомогою  перетворювача  ультразвукового  променя  і
               наступною  реєстрацією  ехосигналів,  відбитих  від  межі  двох  середовищ  з
               різною  акустичною  щільністю.  Існує  хибна  думка,  що  ультразвуковий  пучок

               поширюється по прямій  і по прямій повертається до перетворювача. Однак  у
               разі  поширення  пучка  в  м'яких  тканинах  з  ним  відбуваються  різні
               перетворювання  і  сила  звуку  послаблюється.  Посилення  потужності
               ультразвуку  в  часі  (Time  Gaim  Compensation)  застосовується  в  апаратах  для

               того, щоб збільшити амплітуду його відлуння, котре проходить довший шлях і
               досягає  більшої  глибини.  Це  сприймаюча  функція  перетворювача,  яка  не
   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100