Page 92 - 6745

Рисунок 2.1 - Принцип утворення і поширення ультразвукових

коливань

Звукопровідність — це здатність ультразвуку поширюватись у глибину

тканин чи організму. Вона залежить від поглинаючої, розсіювальної і
відбивальної здатності середовища. Найвищу звукопровідність має рідина та
утвори, що вміщують рідину. Ознакою високої звукопровідності є підсилення

ультразвуку і підвищення ехогенності тканин, розташованих за дальньою
межею утвору. Знижена звукопровідність характерна тим, що дальня межа
органа або утвору і розташовані за ними структури відображаються не чітко

або менш чітко, ніж структури, розташовані поряд.
Ехогенність — це здатність досліджуваного об'єкта відбивати
ультразвукові промені. Вона залежить від величини, кількості, форми та

акустичного опору відбиваючих площин, а також кута сканування та довжини
хвилі. Чим більший акустичний опір становлять відбиваючі площини, тим
вищою буде ехогенність.

Таблиця 2.2 - Акустичний опір різних середовищ

Матеріал Акустичний опір

Повітря 400

Жир 1 380 000

Вода 1 430 000

М'які тканини 1 630 000

Кістки 7 800 000