Page 96 - 6745

впливає на енергію випромінювання. На рис. 2.1, і, ї показано, як за допомогою

часової компенсації вирівнюють амплітуду відбитого ультразвукового сигналу.

За принципом дії прилади поділяються на ехоімпульспі сканери, за
допомогою яких визначають анатомічні структури, прилади для визначення
кінематичних характеристик, в яких використовують ефект Доплера, а також
комбіновані прилади імпульсно-доплерівського типу.

До ультразвукової діагностики увійшла нова методика — УЗ ангіографія
чи енергетичне доплерівське картування (ЕДК). ЕДК дає нові діагностичні
можливості і дозволяє одночасно отримати чітку візуалізацію судин різного

калібру та визначити їхнє спрямування. Недоліком ЕДК є відсутність прямої
інформації про швидкість кровоплину, який можна усунути використанням
кольорового доплерівського картування (КДК) та спектрального дослідження.

Прилади, що працюють у режимі реального часу, оснащують
ультразвуковими перетворювачами двох типів: електромеханічними та
електронними. Електронні перетворювачі бувають лінійними і конвексними.

Електромеханічні. перетворювачі мають невелику сферичну випромінювальну
поверхню. Розташований на ній п'єзоелектричний елемент обертається на
певний кут з великою швидкістю, котра забезпечує високу частоту сканування і

стабільність отримуваного зображення. В електронних перетворювачах
сканування здійснюють за допомогою електронних пристроїв. У приладах
цього типу є велика кількість п'єзокристалів, які розташовані у вигляді

витягнутого прямокутника і утворюють електронно-керований масив.
Електромеханічні перетворювачі доцільно використовувати для
дослідження мозку (у дітей), а також серця та внутрішніх і статевих органів,
електронні - для дослідження органів черевної порожнини і заочеревинного

простору.
Для УЗД під час оперативного втручання використовують
іптраопераційні перетворювачі. Ці перетворювачі мають малі розміри,

розраховані на частоти 5,0 або 7,5 МГц і бувають різної форми.
Інтраректальні перетворювачі використовують для дослідження
внутрішніх органів через пряму кишку у тих випадках, коли орган не вдається

простежити за допомогою зовнішнього перетворювача з високою частотою (5,0
і 7,5 МГц). Частіше такий перетворювач використовують для дослідження
передміхурової залози.

У гінекологічній практиці використовують інтравагінальні
перетворювачі, висока частота яких дає змогу визначити патологічні процеси
малих розмірів (доброякісні та злоякісні пухлини матки і яйників).
На основі секторного механічного перетворювача з частотою 7,5 МГц

створено перетворювач для дослідження поверхнево розташованих органів,