Page 67 - 6745

Як і на рентгенограмі, ті ділянки, шо значною мірою ослабили
рентгенівське випромінювання, будуть світлими (кістки, ділянки звапнення), а
ті, шо поглинули його мало (повітря, жирова тканина), темними. Однак на

рентгенограмі людське око розрізняє лише 16 градацій сірого кольору, тоді як у
разі КТ за результатом обчислення ступеня ослаблення їхнього можна

отримати понад 1000. Величину ослаблення, шо відповідає щільності тканин,

розраховують за шкалою Гаунсфільда. Градація шкали залежить від покоління
томографа. Щільність води розглядають як нульову (0) величину, повітря -
1000. а кістки +1000 одиниць Гаунсфільда (Н). У комп’ютерах новою (IV)
покоління градація щільності кісток та звапнень коливається від +800 до +3000

одиниць Н. Жирова тканина має щільність близько -1000 одиниць Н, а
паренхіматозні органи та м'які тканини — від +40 до +80 одиниць Н. Для

візуального аналізу інформації в градієнтах сірої шкали треба обмежити ‘вікно”
шкали відповідно до зображення тканин з близькими показниками щільності —
м’які тканини, головний мозок, кістки тощо. Послідовно змінюючи величину
“вікна”, можна вивчити в оптимальних умовах візуалізації різні за щільністю

ділянки об’єкта.
Методика дослідження. Рама-гентрі, в котрій міститься рентгенівська
трубка та детектори, має по центру отвір. У ньому поступово лінійно

переміщується стіл з пацієнтом. Дослідження починають з топограм -
зменшених оглядових зображень досліджуваної анатомічної ділянки (грудна
клітка, черевна порожнина, голова, кінцівки). Їх отримують під час плавного

переміщення стола з пацієнтом через отвір гентрі в напрямку,
перпендикулярному до щілинного пучка рентгенівського випромінювання за
нерухомої системи трубка детектори. У разі вертикального положення трубки

отримують фронтальну передньо-задню проекцію; а у разі горизонтального -
бічну. На топограмах програмують рівень та кількість зрізів, що мають вигляд
ліній. Після вибору рівня переходять до томографічного дослідження. За
вертикального положення гентрі зрізи для тіла суворо аксіальні, нахиляючи

гентрі краніально чи каудально під кутом 15°, можна отримати зрізи під
відповідним кутом до вертикальної осі тіла. Використовуючи спеціальну

укладку для голови та за відповідного нахилення гентрі, крім зрізів у аксіальній
проекції, можна ії отримати у фронтальному та проміжних напіваксіальних
проекціях.
Кількість зрізів та ії товщину вибирають за потребою. Тонші зрізи дають

роздільну просторову спроможність і відповідно дозволяють провести
детальніший аналіз та реконструкцію зображення в інших проекціях. Разом із
тим дослідження певної ділянки тіла за допомогою тонких зрізів (1-2мм)

потребує більше часу, ніж за допомогою товстих (8-10 мм), що зумовлює
більше променеве навантаження. Так, для одного зрізу променеве
навантаження становить 0,012 Гр, а відповідно для 90 зрізів - 1,17 Гр. Тому в