Page 12 - 6745

дією електромагнітного поля поглинати енергію, а потім віддавати її у вигляді
радіосигналу (магнітного резонансу – МР).
За допомогою ЕОМ проводять збір та обробку інформації про

розподілення диполів та кількість виділеної енергії у заданій площині об’єкта.
На дисплеї виникає зображення томографічного зрізу, яке характеризує не

тільки фізичні, але й хімічні властивості тканин.

Ультразвукова діагностика (УЗД) Звуковий діапазон, який розрізняє
людське вухо, знаходиться в межах 16 – 20000 Гц.
Принцип ультразвукового методу візуалізації діагностичного зображення
полягає в можливості отримання сфокусованого променя ультразвукових

механічних коливань частотою 1 – 20 МГц, введення його в досліджувану
речовину через акустичне вікно та реєстрації хвиль, відбитих від меж різних

середовищ. Пучок ультразвукових коливань вводять у досліджувану частину
тіла через шкіру за допомогою ультразвукового генератора –
п’єзоперетворювача. Поширення ультразвуку залежить від форми
п’єзоперетворювача, властивостей ультразвукового променя та середовища,

через яке він проходить, і відбувається за законами його відбиття та заломлення
на межі різних середовищ, а також за законами дифракції та розсіювання.
Відбиті хвилі сприймаються цим же перетворювачем, обробляються

електронним пристроєм і трансформуються в одномірне чи двомірне
зображення (ехограму чи ультразвукову скенограму). За даними ехограми
можна визначити топографію, форму, величину і структуру досліджуваного

органа, що дає змогу виявити дифузне ущільнене паренхіми органа, ехощільні
вогнища у ньому, а також порожнини з рідиною чи повітрям.
Для візуалізації органів та утворень в ультразвукових апаратах

застосовують складні мозаїчні п’єзоперетворювачі з електронним механічним
скануванням та фокусуванням ультразвукового променя.
Існує одномірна методика УЗД: А-метод (А – амплітуда) дозволяє на
екрані осцилографа реєструвати ультразвукові імпульси, що мають вигляд

вертикальних підйомів на прямій лінії, відбитих від межі різних середовищ та
тканин. Нині застосовують два варіанти двомірної ехографії: В (яскравість) та

М (рух). У разі використання В варіанта відбиті імпульси реєструються на
екрані у вигляді світлових цяток, яскравість яких прямо пропорційна
інтенсивності відбиття ультразвуку. М-варіант дозволяє отримати в часі
інформацію про рухомі структури.

Ультразвукова доплерографія. Ефект Доплера полягає в тому, що під час
відбиття від рухомого об'єкта частота ультразвукового сигналу (променя)
змінюється пропорційно швидкості руху останнього. У разі відбиття від

об’єкта, який віддаляється, частота відбиття ультразвукового сигналу
зменшується, а у разі його відбиття від об'єкта, який наближується, -
збільшується. Таким чином, якщо ультразвуковий сигнал зустрічається з