Page 59 - 6743
P. 59

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

                            ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМІВНОЇ СИСТЕМИ
                                                     АВТОМОБІЛІВ.
                   Мета і завдання роботи
                   Освоїти  прийоми  визначення  загального  стану  приладів  гальмівної  системи
            автомобіля.  Вивчити  призначення,  загальні  схеми,  принцип  дії  та  конструктивні
            особливості вузлів і приладів гальмівної системи , а також можливі несправності та
            способи їх усунення.
                   Завдання:
                         придбання  навичок  з  технічного  обслуговування  гальмівної  системи
            автомобіля;
                         аналіз  схем  розташування  вузлів  і  приладів  гальмівної  системи  на
            автомобілях різних типів;
                         з’ясувати,  які  несправності  вузлів  і  приладів  гальмівної  системи
            автомобіля можуть виникнути підчас експлуатації, як усуваються ці несправності;

                   Устаткування робочого місця:
                   Автомобіль  ГАЗ-3110 «Волга».
                   Набір ключів, викрутка, плоскогубці.
                   Мікрометром, штангенциркуль.
                   Комплект плакатів.

                   Теоретичні положення
                   Призначення  гальмівної  системи  –  сповільнення  швидкості  руху  до  повної
            зупинки  автомобіля  з  необхідною  ефективністю.  Ефективне  гальмове  керування
            сучасного автомобіля повинне складатися з наступних гальмівних систем (ГС):
                -  основна  (робоча),  що  забезпечує  сповільнення  легкового  автомобіля  не  менш
            5,8 м/с2; що рухається зі швидкістю не більше 80 км/год при зусиллі на педаль менш
            500 Н;
                -  допоміжна (аварійна), що забезпечує сповільнення не менш 2,75 м/с2;
                -  стоянкова, що може бути сполучена з аварійної.

                   Основна система. На сучасних легкових автомобілях встановлюють основні ГС,
            що складаються з гальмового гідроприводу («гідрорідина») і гальмівних механізмів.
            При  натисканні  на  гальмівну  педаль  у  гідроприводі  основної  ГС  виникає
            надлишковий  тиск  гальмівної  рідини,  що  забезпечує  спрацьовування  «колісних»
            гальмівних механізмів.
                   Допоміжна система. Допоміжна ГС починає діяти при розгерметизації одного з
            робочих контурів (витікає гальмова рідина). У цьому випадку  в бачку з гальмовою
            рідиною,  розділеному  на  два  незалежних  об'єми,  рівень  знижується  до  критичної
            позначки.  Далі  він  продовжує  знижуватися  тільки  в  об'ємі  несправного  контуру,  а
            обсяг справного зберігає критичний рівень гальмової рідини.
                   Стоянкова  система.  Стоянкова  гальмова  система  має  механічний  привід,  як
            правило,  на  задні  колеса.  Важіль  стоянкового  гальма  з'єднується  тонким  тросом  із
            задніми  гальмовими  механізмами,  у  яких  перебуває  пристрій,  що  приводить  у  дію
            штатні або додаткові (стоянкові) колодки. Регулювання стоянкового гальма звичайно
            виконується  ексцентриком  на  гальмовому  механізмі,  регулювальною  гайкою  на
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64