Page 53 - 6731

Якщо початкова довжина тріщини l лежить між значен-
0
нями a і b (рис. 8.6, б), то її розмір l не змінюється, поки
навантаження не досягне критичного значення P . Далі трі-
A
щина стійко розвивається з ростом напруження до максималь-
ного значення P , після чого пластина руйнується.
С
Якщо вихідна довжина тріщини лежить правіше значення
с (рис. 8.6, в), то розмір тріщини l не змінюється, поки
навантаження не досягне критичного значення P . Далі вона
A
починає катастрофічно рости і пластина зруйнується.
Таким чином, поки навантаження лежить в проміжку між
значеннями P і P довжина тріщини l є безперервною
В С
функцією прикладеного навантаження Р . Пластина не руйну-
ється і здатна сприймати зростаюче навантаження, незважа-
ючи на ріст тріщини.
Відмітимо, що в аналізі розглядався вплив найближчих до
тріщини заклепок. Уведення в розгляд декількох рядів закле-
пок приводить до якісно нового ефекту – стабілізації
тріщини.

8.5. Установка ремонтних латок

Установка ребер жорсткості може проводитися як в
процесі виготовлення конструкції, так і під час її експлуатації
– після безпосереднього виявлення тріщини. В останньому
випадку як ребра жорсткості використовуються смуги латки-
дублери у вигляді смуг металу, які приварюються,
приклеюються або приклепуються до конструкції (рис. 8.7).
Основними факторами, які впливають на коефіцієнт інтен-
сивності напружень у вершині тріщини з привареною ремонт-
ною латкою, є форма латки та її жорсткість. Практика показує,
що тільки латка, яка повністю покриває тріщину, може сут-
тєво знизити коефіцієнт інтенсивності напружень у її вершині.
Причому в такому з’єднанні кращі результати отримуються
для більш жорстких латок і заклепок. Латки необхідно вста-
новлювати симетрично з обидвох сторін листа, інакше можуть
з’явитися згинні напруження, які знизять і навіть цілковито
можуть ліквідувати підкріплювальний ефект латки.

52