Page 63 - 6723
P. 63

Лавини і сніжні зсуви.
                                  Лавиною  називаються  обвали  великих  мас  снігу,  які
                            сповзають або падають з крутих гірських схилів.
                                  Сніг     накопичується       в    льодовикових       карах
                            (поглибленнях, виритих льодовиком), вибоїнах і борознах і у
                            вигляді нависаючих карнизів (козирків) на гребенях гір і краях
                            схилів.  Під  дією  зростаючої  власної  ваги,  перекристалізації
                            (сніг  поступово  перетворюється  на  крупні  кристали  льоду),
                            підтавання  при  відлизі  і  весняного  танення  маси  снігу
                            приходять в рух і женуть перед собою з великою швидкістю
                            повітряну хвилю.
                                  Швидкість так званої сухої лавини досягає 30 - 110 м/с;
                            підтоплена  мокра  лавина  ковзає  вниз  зі  схилу  із  швидкістю
                            5 – 15 м/с. Лавина у міру руху росте, захоплюючи нові маси
                            снігу, а іноді каміння, уламки скель і рихлі породи. Повітряна
                            хвиля  ламає  і  викорчовує  дерева,  утворюючи  просіку  на
                            схилах, що лежать нижче за область зародження (живлення)
                            лавини.  У  нижній  частині  і  біля  підніжжя  схилу  лавина
                            відкладає сніжний конус з глибами й уламками дерев.
                                  Лавини  широко  розповсюджені  в  Альпах,  особливо  в
                            Швейцарії.
                                  Розрізняють  сніжні  зсуви  або  обвали,  лоткові  і
                            стрибаючі  лавини.  Сніжні  зсуви  зісковзують  з  крутих  і
                            трав'янистих  схилів  на  порівняно  великій  площі.  Лоткова
                            лавина  рухається  по  улоговинах  і  утворює  біля  підніжжя
                            схилу  круті  сніжні  конуси  винесення  потужністю  5-20  м  і
                                                         3
                            об'ємом  10000-1000000  м .  Коли  конус  тане,  на  місці
                            залишаються  щебінь,  глиби  і  уламки  дерев.  Об'єм  цих
                                                        3
                            накопичень складає 200 м  і більш. Стрибаючою називається
                            лавина, що досягає прямовисної ділянки схилу, з якого вона
                            падає прямо на дно долини.
                                  При дослідженнях для обґрунтування проектів залізниць
                            і  автомобільних  доріг  та  вибору  будівельних  майданчиків  в
                            гірських  місцевостях  дуже  важливо  встановлювати  шляхи  і
                            межі  руху  лавини.  Лавинонебезпечні  ділянки  виявляють  за
                            рельєфом  схилів,  на  яких  можуть  накопичуватися,  а  потім
                            рухатися  маси  снігу.  За  поширенням  щебеню,  уламків  і
                            залишків дерев біля підніжжя схилів приблизно обкреслюють
                            площу,  яку  займав  сніжний  конус.  Область  дії  повітряної
                            хвилі визначають розрахунком.
                                  Якщо в лавинонебезпечних місцях проходять дороги та
                            знаходяться  будівлі  і  споруди,  організовують  інженерний


                                                           62
   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68