Page 67 - 6723
P. 67

тяжіння,  але  й  завдяки  зміні  об'єму  глиб  при  коливаннях
                            температури  або  об'єму  води  в  їх  основі  при  періодичному
                            замерзанні  і  відтаванні.  Вода  часто  стікає  під  глибами  при
                            таненні  снігу  і  багатолітньомерзлих  порід,  дощах,  при
                            конденсації  пари  охолодженими  глибами  з  повітря,  що
                            швидше  нагрівається  на  початку  дня.  Такі  мало  рухомі  по
                            схилах  скупчення  глиб  називаються  курумом.  На  рівних
                            схилах  вони  можуть  займати  великі  площі  і  називаються
                            кам'яними  морями.  Курум,  що  рухається  по  улоговині,
                            називається  кам'яним  потоком.  Куруми  поширені  в  багатьох
                            гірських  країнах  переважно  в  області  вічної  мерзлоти  (у
                            Східному  Сибіру  і  на  Далекому  Сході)  та  в  місцевостях  з
                            суворим кліматом (Тянь-Шань,  Саяни). Вони є і в Карпатах.
                                  Куруми  і осипи часто зустрічаються на одних  і тих же
                            схилах.  Але  будівництво  на  осипах  істотно  складніше,
                            зважаючи на скочування по їх поверхні уламків і можливості
                            зсувів  матеріалу.      Тому,    при    дослідженнях      необхідно
                            розрізняти осипи і куруми. Куруми відрізняються від осипів
                            за наступними ознаками:
                                  - як правило, куруми займають середні і нижні частини
                            схилів крутизною менш 30°, гіпсометрично  нижче або поряд
                            з осипами;
                                  -  на  поверхні  куруму  часто  зустрічаються  кущі,  прямо
                            стовбурні  багаторічні  дерева  (частіше  модрини),      а  деякі
                            куруми заросли лісом;
                                  -  глиби  в  курумі  крупніші,  ніж  в  осипі,  унаслідок
                            сортування матеріалу при скочуванні по схилу;
                                  -  кути  і  ребра  глиб  в  курумі  затуплені  в  результаті
                            тривалого зсуву по схилу;
                                  - грані глиб покриті мохом і лишайниками;
                                  - грані осипів через скочування, розколи і перевертання
                            оголені.
                                  - глиби в курумі укладені щільніше, ніж в осипі;
                                  - у проміжках між глибами є щебінь, жорства, пісок.
                                  Будова  куруму  переважно  двошарова.  Під  шаром  глиб
                            потужністю  2  -  4  м  залягають  щебінь,  жорства  з  піщаним
                            заповнювачем  і  включеннями  окремих  глиб.  Потужність
                            нижнього  шару  коливається  від  0  до  3  м,  а  іноді  буває  і
                            більшою.  На  поверхні  куруму  поступово  наростають  шари
                            суглинку,  супіску,  піску  з  домішкою  щебеню,  які
                            затримуються      рослинністю.     Остання     укорінюється     в
                            нижньому і поверхневому дрібнозернистих шарах куруму.



                                                           66
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72