Page 68 - 6723

При будівництві поверхню розсипу, куруму вирівнюють,
сколюючи глиби, що стирчать. Пустоти між глибами
3
заповнюють крупним (не менше 1 дм ) щебенем, щоб в них не
провалювався матеріал насипу, що зводиться. Дрібніший
матеріал може ускладнити пропуск стікаючих по схилу вод і
сприяти утворенню заледенінь вище по схилу.
Куруми частіше рухаються з швидкістю в декілька
міліметрів або сантиметрів в рік. У таких випадках достатньо
розширити верх проектованого насипу на 1 - 2 м. На схилах
крутіших 25° і при великих швидкостях зміщення куруму,
прагнуть осушити його підошву, проектують підпірні стіни,
естакади в скельному ложі куруму. В окремих випадках
прагнуть перенести трасу зі схилу, зайнятого курумом, на
іншу відмітку або протилежний борт долини. Іноді дорогу
проводять в тунелі або галереї під курумом.
Зсуви.
Зсувом називається ковзання по схилу гірських порід,
що відбувається під дією сили тяжіння, а також і самі зміщені
маси. На зсувних схилах і берегах виражені специфічні форми
рельєфу (рис. 11.1). На схилі між зсувними цирками можуть
зберегтися ділянки незміщених порід — міжзсувні гребені.
Для виникнення і розвитку зсувів необхідні певні умови.
Зсуви переважно відбуваються на крутих високих схилах,
берегах морів, озер і річок. Зсуванню сприяє чергування
водоносних піщаних пластів, чергування скельних
тріщинуватих і водотривких глинистих порід, співпадіння
нахилу схилу, покрівлі пластів і площин тріщинуватості,
обводнення ділянки чи масиву (рис. 11.1, 11.2). Зсув виникає,
коли сили, що чинять опір руху частини масиву по схилу
(тобто зчеплення і внутрішнє тертя порід) стають менші за
сили, що прагнуть перемістити блок масиву. До зсувних сил
відносяться вага самого блоку порід і розташованих на ньому
споруд; гідростатичний і гідродинамічний тиск, що
передається на схил підземними водами; перевантаження,
що викликаються сейсмічними поштовхами і вібрацією від
потягів і працюючих машин. Гідростатичним називається тиск
(напір) підземних вод на водотривкий пласт, що перекриває
водоносний шар, він направлений вертикально вгору.
Гідродинамічний тиск — сила, що долає тертя води в порах об
частинки породи. Він направлений у бік схилу і досягає
найбільшої величини при виході підземної води на поверхню
схилу, коли рух потоку швидшає.

67