Page 35 - 6723
P. 35

0,05—0,1 мм, іноді дрібніше) вітри переносять і відкладають
                            на  новому  місці  у  вигляді  покривів,  які  плащеподібно
                            перекривають  вододіли,  схили  і  тераси.  При  цьому  можуть
                            утворитися  досить  потужні  товщі  (у  десятки  і  сотні  метрів)
                            еолового (вітрового) лесу, наприклад в деяких районах Китаю.
                            Дрібніші  пилуваті  і  глинисті  частинки  часто  злипаються  в
                            грудочки  (агрегати).  Вітер  не  в  змозі  підняти  ці  грудочки  в
                            повітря, але поступово перекочує їх. Біля місцевих перешкод
                            (кущів,  горбиків)  наростають  пологі  пагорби  і  горби
                            суглинного матеріалу, що мають різні розміри.
                                  Пісок, що утворився на місці при вивітрюванні і коразії
                            пластів  пісковиків  і  конгломератів  або  викинутий  на  берег
                            хвилями моря і озера або водами річки під час паводків, при
                            постійних вітрах поступово роздувається і сортується.
                                  Фракції  піску  розміром  0,05—0,25  мм  переносяться  по
                            повітрю  або  перекочуються  вітром,  а  крупніші  частинки
                            залишаються  на  місці.  Перевіяний  пісок  утворює  піщані
                            горби, дюни і бархани (рис. 1.4). Висота дюн досягає 300 м,
                            барханів —20—30 м і більше.
                                  Бархани  —  найбільш  рухомі  форми  піщаного  рельєфу,
                            створеного  вітром  (еолового  рельєфу).  Їх  важко  закріпити,
                            тоді  як  інші  піщані  еолові  форми  при  регулюванні  випасу
                            худоби  поступово  заростають  і  задерновуються.  Це
                            пояснюється  тим,  що  бархани  виникають  в  місцевості,  де
                            постійно дмуть сильні вітри (піщані пустелі Кизил-Кум, Кара-
                            Кум). Склад  барханних пісків переважно кварцовий, тобто в
                            них мало живильних речовин для рослин.
                                  Рухомі форми пісків часто утворюються поблизу оазисів
                            унаслідок вирубки саксаулу і непомірного випасу худоби. До
                            пожвавлення пісків нерідко призводять також рух транспорту
                            і робота землерийних машин.
                                  Рухомі  піски  небезпечні  тим,  що  можуть  засипати
                            дороги,  канали  та  інші  інженерні  споруди.  Для  боротьби  з
                            рухомими  пісками  застосовують  поверхневе  закріплення
                            пісків   рослинністю     (фітомеліорація)     і   цементуючими
                            речовинами  (бітумом,  цементним  розчином,  полімерами),
                            утворюють  різні  загороди.  Іноді  проектують  так  звані  «без
                            акумуляційні»  форми  споруд,  що  полегшують  пропускання
                            рухомого піску і не дозволяють йому накопичуватися в межах
                            споруди (на насипі, у виїмках).






                                                           34
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40