Page 30 - 6723
P. 30

ЛЕКЦІЯ 4 - СЕЗОННЕ ТА БАГАТОРІЧНЕ
                                        ПРОМЕРЗАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД

                                  Гірські  породи  піддаються  сезонному  промерзанню  і
                            відтаванню  щорічно  на  всій  території  України.  Глибина
                            промерзання — від часток метра на півдні країни до 1—1,5 м
                            в пісках під оголеною від снігу поверхнею.
                                  На півночі товщі гірських порід містять лід і знаходяться
                            в  мерзлому  стані  протягом  багатьох  років.  Потужність  цих
                            товщ  від  перших  метрів  до  1700  м  в  Якутії.  Такі  породи  і
                            товщі  називаються  вічно  -  або  багатолітньомерзлими,  а
                            територія їх розповсюдження — областю вічної мерзлоти, або
                            кріолітозоною  земної  кори.  Від’ємна    температура  порід
                            коливається від 0° С до —13° С.
                                  Під дією тепла води в річках і озерах та підземних вод,
                            що  виходять  з  глибин  по  тектонічних  розломах,    на  деяких
                            вододілах  і  південних  схилах  у  області  вічної  мерзлоти
                            утворюються  масиви  і  острови  талих  порід.  Тому  в  ній
                            виділяються зони:
                                  -  суцільного  розповсюдження  мерзлих  порід, в  якій
                            площа,  що зайнята  талими породами,  не перевищує  5%;
                                  - переривистого  розповсюдження  мерзлоти,  де  до 50%
                            території займають масиви і острови талих порід;
                                  - масивно-острівного розповсюдження, в якій на частку
                            мерзлих порід доводиться 50—10% площі.
                                  -  острівного  розповсюдження  —  острови  мерзлих
                            масивів на фоні талих порід займають менше 10% території.
                                  Частина  території  не  суцільного  розповсюдження
                            мерзлоти з температурою ґрунтів від 0 до —1,5° С називається
                            підзоною нестійкої або високотемпературної мерзлоти.
                                  Товща  порід  може  бути  суцільномерзлою  (безперервна
                            мерзлота)  або  містити  прошарки  талих  ґрунтів  (шарувата
                            мерзлота).  Розрізняють  вічну  мерзлоту,  що  зливається,  коли
                            взимку  верхня  поверхня  мерзлої  товщі  з'єднується  з  шаром
                            зимового промерзання, що відтає влітку. А також таку, що не
                            зливається, — якщо цього злиття немає або воно відбувається
                            не щороку, тобто між підошвою шару сезонного промерзання
                            і  покрівлею  вічномерзлої  товщі  залишається  шар  талого
                            ґрунту.
                                  Кріогенною  текстурою  називається  будова  мерзлого
                            ґрунту,    що    характеризується     розмірами,     формою     і
                            просторовим  розподілом  в  ній  льоду.  Вирізняють  масивну,
                            шарувату і сіткову кріогенні текстури мерзлого ґрунту.


                                                           29
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35