Page 38 - 6723

4 Якими методами оцінюється територія розвитку
рухомих пісків?
5 Назвіть заходи боротьби з еоловими процесами.

ЛЕКЦІЯ 6 - ДІЯЛЬНІСТЬ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

Тонкі струмені дощової або талої води, стікаючи по
схилах, захоплюють частинки піску, пилу і глини і
відкладають їх у підошві схилу або в місцях, де він стає більш
пологим. Площинний змив називається абляцією, а утворені
ним відклади – делювієм. За складом делювій як переміщений
матеріал звичайно відрізняється від підстеляючих порід.
Переважно делювій — це глина, суглинок, пісок, тоді як схил
може бути складений сланцями, пісковиками та іншими не
дуже твердими скельними породами. Делювій залягає по
всьому схилу або тільки в його нижній частині у вигляді
шлейфу, що товщає донизу. Нахил поверхні цього шлейфу
більш пологий, ніж самого схилу.
З цівок води, що зливаються, виникають тимчасові
потоки, що розмивають породи схилу, унаслідок чого
з'являються яри. У яру розрізняють гирло, ложе і вершину. Яр
росте вершиною вгору по схилу. Особливо швидко
розвиваються яри в пісках і лесах при сильних зливах або при
прориві води з водоймищ або каналів. Риюча діяльність води
називається ерозією. При паводках стінки ярів в багатьох
місцях обвалюються. Вода відносить цей твердий матеріал і
робиться каламутною. Після виходу гирла яру на рівнину або
до річки цей матеріал відкладається віялоподібно, утворюючи
конус виносу.
Зростання ярів іноді може загрожувати земляному
полотну, будівлям і спорудам. Виноси з яру можуть занести
розташовані тут споруди.
Тому на схилах в місцях можливого утворення ярів
проектують водовідведення і заліснення, а якщо яр вже виник
— зміцнення ґрунтів його русла і берегів, ступінчасті
водоскиди і плоти на дні яру для припинення розмиву і
ослаблення сили потоку.
Тимчасові водні потоки в гірській місцевості
називаються селями. Розрізняють два види селів: турбулентні,
які несуть небагато уламкового матеріалу, і грязьово-кам’яні,
де вміст твердого матеріалу може бути досить значним. Селі,
особливо другого виду, відрізняються великою руйнівною
силою.

37