Page 40 - 6723
P. 40

чим  більший  її  басейн.  Енергія  водотоку  залежить  від
                            кількості води в річці і нахилу дна русла.
                                  Води  річки  розмивають  гірські  породи  (ерозія),
                            переносять матеріал, що розмивається, і відкладають його на
                            іншій ділянці річки або в її гирлі (акумуляція). У верхів’ях, а
                            за  наявності  порогів  і  на  інших  ділянках  течії,  русло  річки
                            заглиблюється  і тут над  іншими процесами переважає донна
                            ерозія.  Так  поступово  річка  виробляє  плавний  поздовжній
                            профіль по довжині свого русла з поступовим ви положенням
                            нахилів  вниз  за  течією.  Цей  профіль  називається  профілем
                            рівноваги. У середній і нижній течії річка на одних ділянках
                            підмиває береги (бічна ерозія), які сповзають і обсипаються, а
                            на  інших  відкладає  перероблений  матеріал,  що  називається
                            алювієм.
                                  Найбільше  матеріалу  річка  виносить  в  гирлі.  Якщо
                            берегові течії не відносять алювій у море то тут утворюються
                            дельти  (Дніпро,  Дунай).  У  місцях  опускань  берега  море
                            заливає  дельти  і  глибоко  вдається  в  гирло  річки  (Дніпро),
                            утворюючи естуарії, губи і лимани.
                                  Залежно  від  порід,  серед  яких  річка  розробляє  свою
                            долину,  від  маси  води  і  швидкості  течії  (нахилу  водотоку)
                            алювій  складається  з  обкатаної  крупної  або  дрібної  гальки,
                            гравію і піску, а в місцях сповільненої течії  — з суглинків і
                            навіть тонкого мулу. У гірській місцевості верхів'я річки часто
                            утворюють  вузьку  ущелину  чи  каньйон.  Її  русло  обмежене
                            крутими  або  навіть  прямовисними  бортами.  Потім  долина
                            розширяється,  її  берегові  схили  стають  більш  пологими.  У
                            долині  річки  з'являється  заплава,  що  заливається  в  паводки
                            водою,  по  якій  петляє  (меандрує)  русло  водотоку,  місцями
                            наближаючись до берегів і підмиваючи їх (рис. 6.1).
                                  Рівень  води  в  морі  або  озері,  в  яке  впадає  річка,
                            називається базисом ерозії. Він може коливатися залежно від
                            тектонічного підняття або опускання території басейну річки,
                            усихання або обводнення озер, вікових змін положення рівня
                            води в океані. Підняття басейну підсилює донну ерозію, русло
                            річки заглиблюється і заплава стає високою терасою, яка вже
                            не  затоплюється  паводковими  водами,  річка  ж  формує  нову
                            заплаву. Підняття басейну або коливання рівня моря чи озера
                            можуть  повторюватись  і  відповідно  в  поперечному  профілі
                            долини утворюється система древніх річкових терас (рис. 6.2).
                            Кількість річкових терас завжди відповідає кількості підняттів
                            чи  коливань  рівня  моря.  Навпаки,  опускання  місцевості
                            спричиняє  собою  зміну  ерозії  акумуляцією  і  тераси,  що


                                                           39
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45