Page 65 - 6718

Найбільш поширеними є давно відомі та прості за конструкцією ущіль-
нення з м’якою сальниковою набивкою – сальникові ущільнення (рисунок 4.1).

1 – пакет сальникової набивки; 2 – корпус; 3 – кришка; 4 – вал

Рисунок 4.1 – Сальникове ущільнення

Сальникове ущільнення складається з ущільнювача – пакета сальникової

набивки 1; корпуса 2 з кільцями набивки; кришки 3, призначеної для періодич-

ного підтискування пакета набивки до вала 4, який обертається. Внаслідок

осьового зусилля на сальникову набивку між нею та рухомою деталлю утво-

рюються контактні напруження, що забезпечує малий зазор та герметичність

контакту. Малі зазори в місці контакту поверхонь обмежують витікання робо-

чої рідини, що знаходиться в умовах надлишкового середовища, через ущіль-

нення в навколишнє середовище.

Витікання рідини Q через сальникове ущільнення при обертовому русі

валів може визначатись за формулою

9 10  3 dP 3
Q  , [дм /год] (4.1)
l 

де d – діаметр вала, мм;

Р – різниця тисків, МПа;

 - динамічна в’язкість середовища, Пас;

l – довжина сальникової набивки, мм.

Висота набивки визначається співвідношенням

D  d
h   4 , 1 ( ... ) 5 , 2 d , (4.2)
2