Page 183 - 6704

клубу, членам якого це благо надається, а щодо до решти діє
принцип "виключення"). Таке децентралізоване вирішення
проблеми позитивних зовнішніх ефектів дієвіше, ніж
державне надання відповідних благ. У межах клубу виникає
прямий взаємозв'язок між фінансуванням, кількістю і якістю
блага, що надається. Це дозволяє краще враховувати уподо-
бання громадян і краще контролювати використання коштів.
Класичним прикладом використання податків для
інтерналізації негативних зовнішніх ефектів є податок Піґу.
Основна ідея податку Піґу полягає в тому, що економічні
суб'єкти, діяльність яких призводить до виникнення зовнішніх
витрат, необхідно оподатковувати так, щоб при
оптимальному, з народногосподарської точки зору, випуску
приватні граничні витрати дорівнювали суспільним.
Узгодження власних та суспільних граничних витрат може
бути досягнуте, якщо за кожну одиницю продукції справляти
з виробника податок, ставка якого, t, дорівнює граничним
зовнішнім витратам виробництва додаткової одиниці
продукції у точці оптимуму. Податок Піґу дає змогу
збільшити граничні приватні витрати виробників товару до
рівня граничних суспільних. Аналогічний підхід може бути
використано для інтерналізації позитивних зовнішніх ефектів
за допомогою субсидій.
Застосування податку (субсидій) Піґу потребує
вирішення цілої низки інформаційних проблем, які пов'язані з
визначенням грошових оцінок екстерналій та "правильної"
величини податку. Залишається також відкритим питання про
використання доходів, які зібрані таким чином, тому в
чистому вигляді цей податок не використовується.
Іншу можливість інтерналізації зовнішніх ефектів за
допомогою податків та субсидій надає підхід, який ґрунту-
ється на застосуванні штрафних санкцій. При цьому підході,
на відміну від податку Піґу, відмовляються від визначення
точки народногосподарського оптимуму. Як показник

183