Page 144 - 6704
P. 144

Отже, працівник сам вирішує, скільки часу працювати, а
           скільки  часу  відвести  для  альтернативних  занять  та
           відпочинку. Цим визначається тривалість контрактів про найм
           робочої сили в тому чи  іншому секторі економіки за  умови,
           що рівень оплати праці є прийнятним для працівника.


            Ціна праці або

            заробітна
                                                       S L
            плата,  Р L

                                        D L






                                                                  D L

                                            S L
                Рисунок  11.1  –  Пропозиція  праці  за  принципом
           заміщення “ефекту доходу” і “ефекту дозвілля”

                                                          Кількість праці,  Q L
                Дилема  "праця-дозвілля"  стосовно  ринку  праці
           визначає характерний нахил кривої пропозиції праці і показує,
           що  підвищення  рівня  заробітної  плати  стимулює  людину  до
           праці  лише  до  певного  моменту.  В  цей  період  вільний  час
           приноситься  в  жертву  інтересам  високого  зaробітку.  Та  при
           досягненні  високого  матеріального  становища  і  добробуту
           працівник  призупинить  подальшу  пропозицію  своєї  праці  і
           відмовиться  від  додаткової  зайнятості  навіть  за  умови
           подальшого  росту  заробітної  плати.  Для  даного  працівника
           "ефект  доходу"  перестає  бути  пріоритетним  і  приноситься  в
           жертву  заради  дозвілля.  "Ефект  доходу"  заміщується
           "ефектом дозвілля".
                На  ринках  праці  пропозиція  робочої  сили  формується
           під впливом сукупності наступних умов:

                                                                        144
   139   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149