Page 36 - 6699
P. 36

приймається, що
                                                           h дp  = 0;

                   – сталий комплекс, величина якого не залежить від пропускної здатності
           системи, для конкретного трубопроводу визначається за виразом

                                                                 8
                                                        =  , 1 02  .                                                  (6.41)
                                                                2 g

                Для визначення пропускної здатності системи за рівнянням (6.36) необхідно
           використати метод послідовних наближень, який полягає у такому:
                а) за формулами (6.37), (6.38), (6.41) визначаються сталі величини А, В і κ;
                б) задаються у першому наближенні величиною пропускної здатності нафто-
           проводу  Q , яка рівна, наприклад розрахунковій витраті нафти  Q (визначеній за
                       1
           формулою (6.7));
                в) для прийнятого значення  Q , використовуючи формули (6.25)-(6.28) визна-
                                                    1
           чається коефіцієнт гідравлічного опору у першому наближенні  ;
                                                                                        1
                г)  для  прийнятого  значення  Q ,  використовуючи  формули  (6.13)-(6.16)та
                                                        1
           (6.39),  (6.40),  за  умови  P гнпс 1    P доп   визначається  сумарний  напір,  який  повинен
           дроселюватись на виході перекачувальних станцій трубопроводу  h                  др 1 , у разі вико-

           нання нерівності  P   гнпс 1    P доп  приймається h др 1  =  0;

                д) якщо на трубопроводі встановлення лупінга не передбачається, тоді у фор-
           мулі (6.36) приймається  x      = 0, в інакшому випадку встановлюється величина  ω 1,
           яка відповідає зоні перекачування нафти;
                ж) отримані значення А, В, κ та   ,  h      др 1 , ω 1 підставляються у формулу (6.36) і
                                                         1
           визначається величина пропускної здатності системи у другому наближенні Q ;
                                                                                                         2
                к) порівнюються два останні наближення: якщо виконується умова


                                                      Q i −Q i −1    ,                                                    (6.42)

           то величина Q , встановлена останнім наближенням, є пропускною здатністю сис-
                            i
           теми. Якщо умова (6.34) не виконується, то необхідно продовжувати проведення
           наближень за пунктами (в-к) до досягнення необхідної, наперед встановленої точ-
           ності
                                                     =  , 0 0001  м 3  с / .

                За наведеним алгоритмом необхідно визначити пропускну здатність системи.
                Враховуючи, що кількість ітерацій може бути достатньо великою, доцільним
           є реалізація наведеного алгоритму у програмному забезпеченні.
                Проведемо контрольний приклад розрахунку пропускної здатності системи.
                За формулами (6.37), (6.38), (6.41) визначимо сталі величини А, В і κ



                                                           35
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41