Page 67 - 6679

обій, цирконій, торій, літій, берилій, рідкісні землі (лантаної-
ди).
Ніобій концентрується в таких мінералах, як: колумбіт,
танталіт, пірохлор, мікроліт.
Цирконій (поруч з гафнієм) в таких мінералах, як цир-
кон, цитроліт, малакон.
Літій (поруч з рубідієм), в літієвих слюдах, до яких ві-
дносяться кріофіліт, лепідоліт, цинвальдит.
Берилій концентрується в мінералі берилі.

Грейзенові родовища

Грейзен - це старовинний термін німецьких рудокопів
(означає - розщеплення). Така назва пов’язана з тим, що типо-
вий грейзен являє собою мінеральний агрегат слюд (мусковіт,
біотит, цинвальдит) та кварцу (інколи ще присутні турмалін,
топаз, флюорит), який легко розщеплюється.
Більшість грейзенів формувалася у верхніх частинах
гранітних масивів та у вміщуючих приконтактних породах
покрівлі (пісковики, сланці, туфи).
Інколи грейзени виникали в карбонатних породах пок-
рівлі.
До породоутворюючих мінералів грейзенів відносяться
наступні: кварц, мусковіт - основні; турмалін, топаз, флюорит,
мікроклін, біотит, альбіт - другорядні.
До рудних мінералів відносяться: каситерит, вольфра-
міт - основні; молібденіт, берил, лепідоліт, цинвальдит - дру-
горядні.
Грейзени, які утворюються в різних породах, характе-
ризуються зональною будовою та специфічними для різних
порід комплексами мінералів - фаціями.
У зв’язку з тим, що грейзени розташовані як серед ма-
гматичних порід, так і у вищележачих осадових (метаморфіч-
них) породах покрівлі, вони поділяються на ендогрейзени
(нижні) та екзогрейзени (верхні).
Грейзенові родовища мають форму штоків, штокверків
- ендогрейзени; жил - екзогрейзени.
65