Page 66 - 6679

шпатів, що поділяється на плагіоклази та лужні (калієві)
польові шпати. Альбіт відноситься до плагіоклазів, разом з
такими мінералами, як олігоклаз, андезин, лабрадор, бітовніт,
анортит. Лужні польові шпати - ортоклаз, мікроклін, санідин,
анортоклаз.
Вперше такі поняття, як альбітити та альбітитові родо-
вища з’явилися після того, як у п’ятдесятих роках двадцятого
століття ці специфічні утворення були знайдені в Східному
Забайкаллі. Вони являли собою штокоподібні тіла, метасома-
тично перетворених вихідних материнських інтрузивних по-
рід. Площа тіл досягала декількох кілометрів, глибина розпо-
всюдження - перші сотні метрів.
Альбітитовим родовищам властива вертикальна зона-
льність. Для нормальних гранітів характерні наступні зони
(знизу-вверх):
1) біотитові граніти (мікроклін, плагіоклаз, кварц, біо-
тит);
2) двослюдяні граніти (мікроклін, плагіоклаз, кварц, бі-
отит, мусковіт);
3) альбітизовані граніти (мікроклін, альбіт, кварц, мус-
ковіт);
4) альбітити (альбіт, кварц, мусковіт, мікроклін);
5) грейзени (мусковіт, кварц).

Особливості мінерального складу альбітитів залежать
від складу вихідних порід і змінюються, перш за все, в залеж-
ності від лужності вихідних порід. Природно також, що в за-
лежності від складу вихідних порід, в альбітитах накопичу-
ються різні корисні копалини.
В альбітитах нормальних гранітів основне значення
має берилій.
В альбітитах сублужних гранітів - літій, рубідій, тан-
тал, ніобій.
В альбітитах лужних гранітів - цирконій, ніобій, ітрій.
В альбітитах нефелінових сієнітів - цирконій, ніобій,
церій.
Практичне значення при розробці альбітитів мають: ні-
64