Page 64 - 6679

калізуються до осьових піднять в межах внутрішніх зон гео-
синкліналей. На пізній стадії розвитку геосинкліналей вони
пов’язані з лужними гранітами малих інтрузій, розташованих
вздовж глибинних розломів.
На платформах альбітит-грейзенові родовища пов’язані
з формацією лужних порід, масиви які утворюють ланцюги
вздовж регіональних розломів платформ.
Як на платформах, так і в межах геосинкліналей альбі-
тит-грейзенові родовища пов’язані з лінійними зонами маси-
вів материнських порід, які утворюють рудні пояси.
В якості материнських для альбітит-грейзенових родо-
вищ виділяється три основні групи порід:
1) нормальні біотитові та двослюдяні граніти;
2) лужні граніти аляскітового типу;
3) лужні та нефелінові сієніти.
Геологічний вік. Альбітит-грейзенові родовища відо-
мі, починаючи з докембрію і закінчуючи кайнозоєм. Кількість
родовищ збільшується від докембрію до нижнього палеозою.
Потім кількість родовищ зменшується і в утворення альпійсь-
кого циклу зустрічаються рідко.
Геологічна структура. Для альбітит-грейзенових ро-
довищ виділяються два різновиди геологічних (тектонічних)
структур: 1) структури, які контролюють положення рудних
поясів; 2) структури в межах конкретних родовищ.
Структури рудних поясів належать до трьох категорій.
Перша категорія - антиклінорії осьових піднять внутрішніх
зон геосинкліналей, вздовж яких формувались рудоутворюючі
граніти середньої стадії геосинклінального розвитку. Друга
категорія - глибинні розломи, які контролюють пояси гранітів
і лужних гранітів пізньої стадії геосинклінального розвитку.
Третя категорія - регіональні розломи платформ, вздовж яких
формувалися штоки лужних порід.
Структури родовищ визначаються їхнім розміщенням в
межах склепінь масивів інтрузивних порід. Тут виникали сво-
єрідні геологічні структури, комбінації яких, в кінцевому ре-
зультаті, і визначали морфологію покладів. До таких структур
відносяться:
62