Page 49 - 6679

Четверта гіпотеза. Цю гіпотезу запропонував В. Д.
Нікітін на основі вдосконалення гіпотези А.Н. Заварицького.
Полягає в тому, що перетворення різноманітних магматичних
порід на пегматити здійснювалось під впливом пульсуючих
постмагматичних розчинів, які поступають з великих глибин.
Весь процес формування пегматитів відбувається при цьому в
умовах відкритої системи. На першій стадії відбувалась зага-
льна перекристалізація вихідних магматичних порід і утворю-
вались первинні пегматити. На другій стадії в результаті мета-
соматозу пегматити збагачувались рідкісними елементами,
мусковітом, з’являлись фосфати, турмалін, топаз, берил, апа-
тит та інші другорядні мінерали.

Геологічні умови утворення пегматитів

Переважна більшість пегматитів пов’язана з формацією
нормальних та кислих гранітів середньої стадії геосинкліна-
льного розвитку. Пегматити розповсюджені в межах всіх ти-
пів геосинкліналей. Характерною є зосередженість гранітних
інтрузій і відповідно пегматитів до центральних осьових час-
тин геосинкліналей. Оскільки геосинкліналі мають видовжену
форму, то і гранітні інтрузії утворюють своєрідні великі гео-
логічні структури - пояси.
Таки пояси досягають довжини тисяч кілометрів. До
вказаних поясів, наприклад, відносяться Північноамерикансь-
кий, Апалачський, Піренейський та ін.
Пегматити належать до таких природних утворень, які
формувались протягом всієї історії розвитку земної кори. Во-
ни утворювались починаючи з архею і далі в протерозої, ри-
феї, палеозої, мезозої та кайнозої.
Але, при цьому треба відмітити дві важливі особливос-
ті.
Перша полягає в тому, що більшість пегматитів утво-
рилась в докембрії. Друга особливість пов’язана з доволі
значною зміною складу пегматитів від давніх до молодших.

47