Page 46 - 6679

натних породах представлені плагіоклазами - від альбітитів до
анортитів.
Лужні пегматити - складаються з мікрокліну або ор-
токлазу , нефеліну або содаліту, егірину, а також мінералів
цирконію, титану, ніобію та рідкісних земель.
Ультраосновні та основні пегматити (габро-
пегматити, бронзитити та ін.) - складені основним плагіокла-
зом (анортит - бітовніт), середнім плагіоклазом (лабрадор -
андезин), ромбічним піроксеном (бронзит) та рідше олівіном,
амфіболом, біотитом з домішками апатиту, гранату, сфену,
циркону та ін.
Пегматитам властиві великі та дуже великі кристали
окремих мінералів. У пегматитах відомі кристали кварцу до-
вжиною до 7,5 м, сподумену - до 14 м, берилу - до 5,5 м.
Пластини мусковіту та біотиту досягають площі 5-7
кв. м. Відомі дуже великі кристали топазів (Урал, Волинь - до
60 кг), моріону (Волинь - до 10 т), кварцу (Казахстан - 70 т),
мікрокліну (Норвегія - до 100 т).
У залежності від свого складу та особливостей внутрі-
шньої будови пегматити діляться на прості та складні.
Прості пегматити - складаються в основному з каліє-
вого польового шпату та кварцу.
Складні пегматити мають більш різноманітний міне-
ральний склад, та зональну будову. Така будова полягає у
присутності в межах магматичного тіла - зовнішньої оболонки
та внутрішньої частини. В межах внутрішньої частини виді-
ляються різноманітні ділянки (зони), складені різними ком-
плексами мінералів.
Наприклад, зовнішня оболонка може складатися з мус-
ковіту, кварцу, польового шпату. Наступна зона може бути
складена кварцом та польовим шпатом специфічної письмової
структури. Наступна - з однорідної маси мікрокліну та ін.
З пегматитів видобувають керамічну сировину, муско-
віт, кварц (у тому числі оптичний і п’єзокварц), флюорит, ко-
штовне каміння, руди літію та берилію, інколи руди олова,

44