Page 47 - 6679

вольфраму, урану, торію, ніобію, танталу, цезію, рубідію та
рідкісноземельних мінералів ітрієвої групи.

Фізико-хімічні умови утворення пегматитів

Переважна більшість пегматитів, особливо гранітних,
утворювалась на значних глибинах, в межах абісальної зони, в
умовах високих тисків.
У залежності від глибини утворення виділяють три
групи пегматитів. Перша група, це найбільш глибинні пегма-
тити, які сформувалися на глибинах більше ніж 6-7 км. Ці пе-
гматити, частіше за все, пов’язані з докембрійськими криста-
лічними породами. Друга група, це пегматити, які утворились
в межах глибин 3,5 - 6-7 км. Вони відомі у вікових границях
від докембрію до мезозою. Найменш глибинні пегматити
утворювались на глибинах від 2 до 4 км. Вони пов’язані пере-
важно з породами мезозою і кайнозою. На глибинах менше 2
км пегматити не утворювались.
За експериментальними даними (А. Захарченко) вста-
новлено, що пегматити утворювались при тисках від 120 до
190 МПа. Відносно температур пегматитоутворення існують
різні точки зору. В середньому припускається, що початкова
температура формування пегматитів повинна досягати 700-
0
800 С. Подальший процес іде при зниженні температури до
0
150-200 С.

Гіпотези походження пегматитів

Проблема походження пегматитів дуже складна. Поки
що нема якоїсь загальновизнаної теорії їхнього походження,
існує лише декілька гіпотез. Розглянемо основні з них.
Перша гіпотеза. Розроблена академіком А. Е. Ферс-
маном. Полягає в тому, що остаточний магматичний розплав,
який вийшов за межі головного магматичного тіла, був наси-
чений великою кількістю летких компонентів, а також водою.
Відділившись від головного магматичного тіла та заповнивши
45