Page 48 - 6679

собою якусь тріщину, цей розплав вже починав "жити влас-
ним життям". В результаті падіння температури відбувалося
декілька стадій еволюції даного розплаву. Спочатку відбува-
лась розкристалізація більшої частини польових шпатів та
кварцу. Потім кристалізувалися мінерали, які знаходились у
газорідинній суміші і в останню чергу кристалізувалися міне-
рали з залишкового гідротермального розчину. Весь процес
відбувався в межах температурного інтервалу від 700 до 50
градусів.
Друга гіпотеза. Розроблена американськими вченими
Р. Джонсом, Е. Камероном, К. Ландесом та ін. Згідно з цією
гіпотезою припускається, що процес формування пегматитів
відбувається в два етапи.
На першому етапі, який називається магматичним, від-
бувається заповнення порожнин розплавом, та кристалізація
магми з поступовим утворенням зональних пегматитів. Уся
система на першому етапі напівзакрита - поступлення якихось
речовин у процесі утворення первинних пегматитів не відбу-
вається, але, вихід за межі системи побічних продуктів утво-
рення можливий.
На другому етапі, який називається метасоматичним,
уся система повністю розкривається та на первинні пегмати-
тові утворення починають діяти глибинні газогідротермальні
розчини. В результаті такої дії в пегматитах відбуваються
процеси метасоматозу, тобто заміщення деяких мінералів пе-
гматитів на мінерали розчинів. У первинних пегматитах
з’являються такі нові мінерали, як мусковіт, альбіт та мінера-
ли рідкісних елементів.
Третя гіпотеза. Розроблена А. Н. Заварицким. Поля-
гає в тому, що ніби-то взагалі не існує якогось особливого пе-
гматитового розплаву. Та, що пегматити утворились з мате-
ринських гранітів (або з первинних магматичних порід даного
магматичного тіла) в результаті їх перекристалізації та мета-
соматичних перетворень під дією газогідротермальних розчи-
нів.

46