Page 116 - 6679

Серед інфільтраційних родовищ урану виділяються ро-
довища в тріщинах
гірських порід, в пісковиках і конгломератах, в пластах вугіл-
ля і в покладах бітумінозних порід.
Уранові родовища вивітрювання створювались протя-
гом геологічної історії Землі.
Родовища міді. Крім комплексних мідно-ванадієво-
уранових родовищ типу плато Колорадо, відомі прості мідні
інфільтраційні родовища. Ці родовища, як правило, пов’язані
з червоноколірними товщами осадових порід і мають ще назву
"червоні пласти". Скупчення руди можуть знаходитись в піс-
ковиках, мергелях, вапняках та інших породах. Рудні тіла ма-
ють неправильну форму.
Серед мінералів руд виділяють так звані "первинні" і
вторинні (окислені) мінерали. До первинних мінералів нале-
жать халькозин, ковелін, халькопірит, самородна мідь, пірит,
марказит, галеніт. До вторинних відносяться - куприт, мала-
хіт, азурит, тенорит, брошантит, хризокола. Крім того, в скла-
ді руд відмічаються гідрогетит, піролюзит, вад, кальцит, до-
ломіт, ангідрит, гіпс, целестин, халцедон.
За характером концентрації руд виділяються пластові
поклади розсіяної мінералізації і дрібні гнізда компактних
руд.
Деякі вчені вважають мідисті пісковики звичайними
сингенетичними осадовими утвореннями. Тобто походження
цих родовищ дискусійне.
Практичне значення інфільтраційних родовищ міді не-
велике.
Родовища заліза. Інфільтраційні родовища заліза мо-
жуть утворюватись при взаємодії ґрунтових залізомістячих
вод з карбонатними породами. Рудні тіла можуть бути як пла-
стоподібні, так і лінзовидні. Руди складаються з сидериту, за-
лізистих хлоритів, гідроксидів заліза. Практичне значення цих
родовищ невелике.
Родовища сірки. Інфільтраційні родовища сірки заля-
гають переважно серед карбонатно-сульфатних товщ пермсь-
кого, юрського, палеогенового і неогенового віку. Відомі в
114