Page 111 - 6679

У нижніх частинах кори вивітрювання концентрація
нікелю збільшується у 5-15 разів, відносно його концентрації
в первинних материнських породах.
Залишкові родовища нікелевих руд характеризуються
зональною будовою. Виділяються три основні зони (зверху
вниз):
1) зона залишкових продуктів вивітрювання, складена в
основному гідрооксидами заліза (зона вохр);
2) зона незавершеного вивітрювання. Складена бейде-
літом та монтморилонітом (нонтронітова зона);
3) зона напіврозкладених порід. Складена з напіврозк-
ладеного серпентиніту.
Зона вохр, в середньому має товщину до 10 м та скла-
дається в основному з гідрооксидів заліза і не містить в біль-
шості випадків промислових скупчень нікелю.
Друга зона, товщиною від 4 до 12 м, містить скупчення
гідрооксидів марганцю. В цій зоні бувають вже промислові
скупчення кобальту. Інколи в ній бувають ділянки з промис-
ловим вмістом нікелю, але скупчення нікелю в межах цих ді-
лянок можуть бути віднесені до покладів, а можуть і не бути.
Третя зона, товщиною від 5 до 25 м, збагачена скуп-
ченнями вторинних нікелевих мінералів, таких як: гарнієрит,
ревдинськит, непуїт та ін. Крім того, нікель входить до складу
магнієвих силікатів, хлоритів, монтморилоніту та деяких ін-
ших мінералів. В нижній частині зони накопичуються перевід-
кладені карбонати магнію, кальцію та заліза.
Родовища бурих залізняків. При вивітрюванні серпе-
нтинітів відбувається накопичення не тільки нікелю, але та-
кож утворюються і родовища бурих залізняків. Для цих родо-
вищ характерно, що поруч з бурими залізняками (які є основ-
ними) присутні руди марганцю, нікелю та кобальту. Вказані
родовища відомі на Уралі, Кавказі, на Кубі, в Індонезії, Афри-
ці, США, на Філіппінських островах.
Залишкові родовища бурих залізняків характеризують-
ся неправильною формою покладів, різноманітними запасами
(від невеликих до дуже великих), різкими змінами вмісту залі-
за (до 60 відсотків). Розташовані ці родовища біля поверхні
109