Page 114 - 6679
P. 114
Як площинні, так і карстові боксити являють собою
пухкі, кавернозні, щільні, уламкові або оолітові маси білого,
рожевого, червоного, коричневого кольору. Колір залежить
від кількості домішок гідрооксидів заліза.
Родовища каолінів. Залишкові родовища каолінів
утворюються в корі вивітрювання польовошпатових порід.
Мають поклади площинного типу з поступовим переходом у
нижче лежачі материнські породи. Від бокситів ці поклади
відрізняються неповним розкладанням корінних порід, а та-
кож відсутністю заліза. Крім каолініту (основний мінерал) до
мінерального складу ще входять монтморилоніт, халцедон, а
також реліктові мінерали корінних порід - кварц, мусковіт,
ільменіт, рутил. Присутні вторинні мінерали - кальцит, доло-
міт, гіпс.
Родовища каолінів відомі на Україні, Уралі, у Сибіру,
на Алтаї, в Китаї, Західній Європі, в Англії.
На Україні залишкові родовища каолінів пов’язані з корою
вивітрювання давніх допалеозойських кристалічних порід. До
цих порід відносяться граніти, сієніти, гранітогнейси, пегма-
тити. Час утворення - від девону до кайнозою. Поклади пред-
ставлені "покривами" неправильної форми, які на глибинах
більше 10 м поступово переходять в материнські породи.
Родовища апатиту. Можуть утворюватись у верхніх
частинах товщ карбонатних порід - вапняків, доломітів, мер-
гелів. Звичайно, коли в цих вихідних карбонатних породах є
хоча б незначна кількість мінералу апатиту. В результаті вза-
ємодії карбонатних порід з водою, у воді переважно розчиня-
ються сполуки кальцію, а сполуки фосфору розчиняються на-
багато менше. Тому у верхніх ділянках карбонатних товщ ка-
льцій водою виноситься, а фосфор залишається. Відбувається
природне збагачення фосфору у вигляді мінералу апатиту на
поверхні карбонатів. При цьому апатити виповнюють карстові
заглибини в карбонатних породах. В результаті вказаних про-
цесів вміст апатиту може збільшуватись з 3 до 30 відсотків.
В умовах спекотного та вологого клімату навпаки,
більш розчинними є сполуки фосфору, які виносяться водою
та відкладаються в нижніх ділянках карбонатних товщ.
112