Page 120 - 6679

си: косовий, русловий, долинний, терасовий, дельтовий; 5)
латеральний, який поділяється на наступні підкласи: прибе-
режно-озерний, прибережно-морський, прибережно-
океанічний; 6) льодовиковий, який поділяється на наступні
підкласи: моренний та флювіогляціальний; 7) еоловий або
дюнний.
Залежно від часу утворення розсипи поділяються на
сучасні та древні (викопні).
Залежно від умов залягання розсипи поділяються на ві-
дкриті або поверхневі та закриті, або поховані (тобто, перек-
риті більш сучасними відкладами).
Поклади корисних копалин, розташованих в межах ро-
зсипів, за формою поділяються на: площинноподібні, пласто-
ві, лінзовидні, стрічкоподібні, шнуркові, гніздовидні.
Розміри розсипних родовищ різноманітні. Наприклад,
річкові розсипи можуть змінюватись від перших десятків мет-
рів (лінзовидні розсипи у верхів’ях річок) до декількох кіло-
метрів (пластові розсипи в нижніх частинах великих річкових
долин). Прибережні морські та океанічні розсипи можуть ма-
ти ще більші розміри, досягаючи десятків та сотень кіломет-
рів.
У розсипах можуть накопичуватись тільки такі корисні
мінерали, які відповідають наступним вимогам: 1) мають ви-
соку питому вагу; 2) хімічно стійкі в зоні окислення; 3) мають
достатню фізичну або механічну міцність (стійкість).
Вказаним параметрам відповідають такі корисні міне-
рали, як: золото, платина, кіновар, колумбіт, вольфраміт, ка-
ситерит, шеєліт, монацит, магнетит, ільменіт, циркон, корунд,
рутил, гранат, топаз, алмаз.
До складу розсипних покладів може входити лише один кори-
сний мінерал, а можуть входити і декілька мінералів, такі пок-
лади називаються комплексними.
Розсипні родовища мають велике значення для видобу-
тку деяких корисних копалин. Наприклад, з розсипів видобу-
вають біля половини світового видобутку алмазів, титану, во-
льфраму та олова. З розсипів також видобувається значна кі-

118