Page 12 - 6661
P. 12

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

                                              Особливості офіційно-ділового стилю

                       1.  Визначте,  які  з  наведених  характеристик    властиві  офіційно-діловому
                           стилеві:
                       а) емоційно-експресивне забарвлення;
                       б) безособовість, стереотипність;
                       в)  поєднання  логіки  викладу  з  емоційно-експресивним  забарвленням  мовних
                       засобів;
                       г) використання суспільно-політичної лексики;
                       ґ) уживання термінологічної лексики;
                       д) відсутність емоційного забарвлення;
                       е) стислість, чіткість;
                       є) пристрасність.

                       2.  Прочитайте  фрагмент  автобіографії  відомого  українського  письменника
                       Остапа Вишні. Які відступи від вимог офіційно-ділового стилю містить цей
                       текст?

                                                     МОЯ АВТОБIОГРАФIЯ

                  Трапилася ця подiя 1 листопада (ст. стилю) 1889 року в мiстечку Грунi, Зiнькiвського
                  повiту на Полтавщинi...
                        Власне,  подiя  ця  трапилася  не  в  самiм  мiстечку,  а  в  хуторi  Чечвi,  бiля  Грунi,  в
                  маєтковi помiщикiв фон Рот, де мiй батько працював у панiв.
                         Батьки мої були як узагалi батьки. Пiдходящi.
                  Iз подiй мого раннього дитинства, що вплинули (подiї) на моє лiтературне майбутнє,
                  твердо врiзалася в пам’ять одна: упав я дуже з коня. Летiв верхи на полi, а собака з-за
                  могили як вискочить, а кiнь – убiк! А я – лясь! Здорово впав. Лежав, мабуть, з годину,
                  доки  очунявся...  Тижнiв  зо  три  пiсля  того  хворiв.  I  отодi  я  зрозумiв,  що  я  на  щось
                  потрiбний, коли в такий слушний момент не вбився. Неясна ворухнулася в мене тодi
                  думка: мабуть, я для лiтератури потрiбний. Так i вийшло.
                              Оддали мене в школу рано. Не було, мабуть, менi й шести лiт. Скiнчив школу.
                  Прийшов додому, а батько й каже:
                        – Мало ти ще вчився. Треба ще кудись оддавати. Повезу ще в Зiнькiв, повчись iще
                  там, побачимо, що з тебе вийде.
                  Зiнькiвську школу закiнчив я року 1903-го, з свiдоцтвом, що маю право бути поштово-
                  телеграфним чиновником дуже якогось високого (чотирнадцятого, чи що) розряду.
                        Та куди ж менi в тi чиновники, коли “менi тринадцятий минало”.
                        Та й повезла мене мати аж у Київ, у вiйськово-фельдшерську школу, бо батько як
                  колишнiй солдат мав право в ту школу дiтей оддавати на “казьонний кошт”.
                        Та й залишився в Києвi. Та й закiнчив школу, та й зробився фельдшером.
                        А потiм пiшло нецiкаве життя. Служив  i  все вчився, все вчився –  хай воно йому
                  сказиться! Все за екстерна правив.
                        А потiм до унiверситету вступив.
                  Писати в газетах я почав 1919 року за пiдписом Павло Гунський. Почав з фейлетону.
                        У 1921 роцi почав працювати в газетi “Вiстi” перекладачем.

                        1927-1955




                                                              11
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17