Page 8 - 6661
P. 8

Василь Стус

                  Д) Санта-Клаус є офіційним брендом Фінляндії, яка свого часу виборола туристично-
                  рекламні  баталії  з  Туреччиною,  в  якій  народився  і  творив  свої  добрі  чудеса  святий
                  (Санта) Миколай (Клаус). Тепер фінською мовою він зветься Йоулупуккі, оселився на
                  Полярному колі, на горі Корвантурі, має резиденції біля курорту Рованіємі та в інших
                  куточках країни. Їхати до нього можна хоч на католицьке Різдво, хоч на православне, а
                  хоч і зовсім улітку. Аби побачити ельфів, відправити додому листівку з підписом Санти
                  й покататися на цілком справжніх північних оленях.
                         Усе це для українців не новина, хоча в нас є свій святий Миколай у Карпатах.
                  Серед закордонних зимових країв саме до Фінляндії пролягають найкраще проторовані
                  зимові стежки для українських туристів. І одні з найдешевших. У зв’язку із цим хтось
                  “надто дорослий” скаже, що Фінляндія – це вже моветон, а хтось резонно зауважить,
                  що дітям усе в новинку. А головне, що кожен – і малий, і великий, – хто потрапляє до
                  Рованіємі, буде радий опинитися в цій зимовій казці!

                         Е)
                                                             МОЛИТВА
                                                 слуги Божого митрополита Андрея
                                                         про Божу мудрість

                         Великий і всемогучий Боже! Зішли на мене з високих і святих Своїх небес і від
                  престола    Своєї  святої  слави  твою  святу  мудрість,  що  сидить  поруч  Тебе.  Дай  мені
                  мудрість Твого уподобання, щоб я в житті умів гаряче бажати те, що Тобі миле, мудро
                  шукати,  у  правді  признавати  і  досконало  виповняти  на  славу  й  честь  Твого  святого
                  Імені… Дай мені мудрість Твоїх доріг і мудрість  ходити стежками Твоєї святої волі…
                  дай мені мудрість радості і мудрість смутку: нехай тішуся лише тим, що до Тебе веде,
                  нехай смучуся лиш тим, що від Тебе віддалює. Дай мені мудрість всього, що переминає
                  і всього, що триває… дай мені мудрість праці та мудрість відпочинку; нехай мені буде
                  розкішшю праця для тебе, а втомою відпочинок без Тебе. Дай мені мудрість щирого і
                  простого наміру, мудрість простоти, мудрість щирості. Нехай серце моє звертається до
                  Тебе й в усьому шукає Тебе упродовж цілого життя… дай мені мудрість терпеливості,
                  мудрість покори; мудрість веселості й поваги, мудрість Господнього страху; мудрість
                  правдомовності і добрих діл; нехай буду терпеливим без ніякого нарікання, покірним
                  без найменшого удавання, веселим без немірного страху, поважним без суворості…
                         Боже, дай мені мудрість, що мені й моєму народові найбільше недостає, дай мені
                  мудрість правдивого вдоволення, правдивого щастя!  Амінь.


                  2.  Порівняйте    зразки    різних  стилів,  об’єднані  спільною  темою.  Визначте,  які
                  мовні засоби формують стилістичні риси кожного тексту.

                         А) Побутує багато легенд і переказів про походження назви цієї ріки. В одному
                  такому переказі йдеться про те, що колись у  давнину на місці теперішнього Дністра
                  протікав маленький безіменний струмок. Вздовж нього подекуди жили юди. Були серед
                  них і мисливці, і хлібороби. І вели вони свій незвичайний календар. Чи то сіяти треба
                  було, чи свята якогось чекали, то, щоб не збитися з ліку, вони кожен день позначали на
                  піску, що був на березі струмка, позначками. По тих позначках вони знали, скільки днів
                  залишилося, наприклад, до весни…
                         Але одного разу струмок розлився своїми водами на довколишні поля і затопив
                  береги. Коли вранці вода спала, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема.
                         –  Хто дні стер? – бідкалися люди, і самі собі відповіли:


                                                               7
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13