Page 49 - 6659
P. 49

При проведенні хіміко-термічних процесів виділяється ціанистий водень НС і аміак
                  NH 3.

                         При ціануванні одна установка за 1 годину виділяє до 6г НС, при загартуванні в
                  масляних  баках  в  атмосферу  попадають  пари  мастил,  маса  яких  дорівнює  1%  маси
                  оброблюваного металу.

                         Складальний цех. У складальних цехах виконуються слюсарно-доводочні роботи.
                  Основними забруднюючими речовинами є металевий пил і пари органічних розчинників,
                  за допомогою яких очищають поверхні деталей.

                         Гальванічний цех (цех металопокриттів). Нанесення металопокриттів забезпечує
                  підвищення  корозійної  стійкості,  вирівнювання  поверхні,  поліпшує  зовнішній  вигляд
                  виробів.
                         Нанесення металопокриттів складається з 3-х етапів:

                         1-  механічна підготовка поверхні,
                         2-  хімічна і/чи електрохімічна підготовка поверхні,
                         3-  хімічне і/чи електрохімічне нанесення покриттів.
                         Механічна підготовка поверхні може здійснюватися:

                                -  очищенням  сипучими  абразивними  матеріалами  (чавунний  чи  сталевий
                         дріб,  наждаковий  пісок)  галтівкою  (повільне  перекочування  деталей  разом  з
                         абразивним  матеріалом  в  обертових  барабанах)  чи  віброгалтівкою  (механічний
                         вплив підсилюється вібрацією),
                                -  шліфуванням і поліруванням.
                         При  механічній  підготовці  поверхні  з  неї  видаляються  поверхневі  дефекти
                  (задирки, окалина, раковини, жужільні залишки  і неметалічні включення). В атмосферу
                  попадає металевий і абразивний пил.
                         Етап  хімічної  й  електрохімічної  підготовки  складається  з  операцій  знежирення  і
                  травлення поверхні, тобто видалення органічних і неорганічних забруднень поверхні.
                         Знежирення  здійснюється  шляхом  занурення  деталі  у  ванну  з  органічним
                  розчинником  (бензин,  гас,  уайт-спірит,  СС1 4,  трихлоретилен,  перхлоретилен)  або
                  водяними  слаболужними  миючими  розчинами.  Як  миючі  агенти  використовують
                  кальциновану  соду  (Na 2CO 3),їдкий  натр  (NaOH),  тринатрійфосфат  (Na 3PO 4),  додають
                  поверхнево-активні  речовини  (ПАР).  Лужні  розчинники  використовують  при
                  електрохімічному  знежиренні  для  утворення  емульсії  масляних  забруднень.  При  цьому
                  способі очищення жирова плівка видаляється  утворюваними на електродах пухирцями Н 2
                  і О 2. У процесі знежирення в атмосферу попадають пари органічних розчинників і тумани
                  лугів.  Пари  органічних  розчинників  пожежно-  і  вибухонебезпечні.  Нижня  межа
                                                      3
                  вибуховості парів бензину – 137г/м .
                         Хімічне  й  електрохімічне  травлення  поверхонь  необхідно  для  видалення  плівки
                  оксидів  (яка  може  бути  невидима  неозброєним  оком),  що  перешкоджає  міцному
                  зчепленню металевого покриття з поверхнею. Для травлення поверхні деталі поміщають у
                  розчини  кислот  (H 2SO 4,  HCl,  HNO 3,  HF),  концентрованих  лугів,  розплави  солей.  Для
                  прискорення  процесу  застосовують  електрохімічне  травлення  в  тих  же  середовищах.  У
                  процесі травлення в атмосферу попадають аерозолі кислот та лугів, HCN і HF, NO x, краплі
                  розчинів, що містять іони важких металів, Н 2.
                         Залежно від виду покриття розрізняють наступні гальванічні операції:

                                -  цинкування  –  гальванічне  осадження  на  поверхні  виробу  атомів  цинку
                         шляхом  електролізу  з  метою  захисту  сплавів  заліза  від  атмосферної  корозії.



                                                               49
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54