Page 50 - 6659

Електролітом служать солі цинку (ZnSO 4, Zn(BF 4) 2, ціанисті сполуки Zn+NaCN,
Na 2Zn(CN) 4),
- кадміювання – захист сталей від корозії в морській воді й атмосфері.
Електроліти – CdSO 4 і Cd(ВF 4) 2),
- лудіння,
- свинцювання,
- міднення,
- нікелювання,
- хромування,
- сріблення,
- золочення,
- оксидування,
- фосфатування.
Усі ці процеси здійснюються зануренням деталей у ванни, заповнені електролітом
(розчини кислот, лугів, солей і їхніх сумішей), і пропусканням через них електричного
струму, що приводить до формування поверхневих захисних плівок відповідних складів.
У повітря при цьому виділяються аерозолі кислот, лугів, пари HF, HCN, краплі розчинів,
що містять іони важких металів, Н 2. нижня межа вибуховості для водню дорівнює 3,8%
об’ємних.

Фарбувальні цехи (ділянки). Основними операціями є:
- знежирення поверхонь (механічним, хімічним і термічним методами)
- підготовка лакофарбових матеріалів,
- нанесення покриттів,
- сушіння оброблених поверхонь.
На всіх етапах обробки в атмосферу попадають пари органічних розчинників.

Нанесення покриттів може проводитися способами: пневматичним, розпиленням
під тиском (безповітряний), електростатичним, зануренням, струминним поливом,
електроосадженням, у фарбувальних машинах, порошковим.

У процесі фарбування і сушіння в атмосферу виділяється 100% розчинника і до
80% усього фарбувального матеріалу.

Розчинники, що використовуються для нанесення лакофарбових покриттів по
хімічній природі можна розділити на:
1- вуглеводневі, у тому числі аліциклічні (циклогексан), ароматичні (бензол,
толуол, ксилол),
2- терпени (скипидар),
3- кетони (ацетон, діацетоновий спирт),
4- прості і складні ефіри (бутилацетат, етилацетат, етилцелозольв),
5- спирти (етиловий, бутиловий, пропиловий),
6- галогенвмісні розчинники (хлорбензол).

При фарбуванні електроосадженням, зануренням і у фарбувальних машинах
виділення фарбувального аерозолю не відбувається.

Характеристика викидів шкідливих речовин з фарбувальних і сушильних камер
при різних методах фарбування:

50