Page 36 - 6648
P. 36

1. У ділових паперах переважають прості речення, які мають розповідний
            характер  (питальні,  окличні  речення  зустрічаються  в  документах  досить  рідко).
            Перетворення  складних  речень  на  прості  внаслідок  трансформації  підрядних
            частин  на  прикладки,  обставини,  додатки,  відокремлені  й  невідокремлені
            означення,  сприяє  чіткості  й  лаконічності  ділового  спілкування.  Порівняйте:
            Охоронцеві  фірми  «Оле-тур»  повідомили  про  те,  що  його  звільнено  з  роботи  і
            Охоронцеві  фірми  «Оле-тур»  повідомили  про  його  звільнення  з  роботи.
            Переговори, які ми провели вчора, були успішними  і Проведені вчора переговори
            були успішними.

                   В  офіційно-ділових  текстах  переважають  двоскладні  речення.  З-поміж
            односкладних  найширше  представлені  безособові  речення,  головний  член  яких
            виражений  незмінними  присудковими  формами  на  -но,  -то,  та  інфінітивні
            речення, напр.: Комісію для проведення інвентаризації в туристському комплексі
            «Прикарпаття»  затверджено  в  складі  п’яти  осіб.  Призначити  Карпенка  Івана
            Петровича на посаду заступника директора ЗАТ «Івано-Франківськтурист».

                   2.  Переважає  прямий  порядок  слів,  тобто  група  підмета  ставиться  перед
            групою  присудка;  вставні  слова  виносяться  на  початок  речення;  узгоджене
            означення  стоїть  перед  означуваним  словом.  Недотримання  цих  правил
            призводить  до  нечіткого,  нелогічного  викладу  інформації,  а  іноді  до  прикрих
            різнотлумачень  і комічних ситуацій.  Наприклад:  Продається весільна сукня  для
            нареченої 46-48 розміру з гарними аксесуарами.


                   3.  В  офіційно-діловому  стилі    в  реченнях  використовуються  присудки
            ускладненої форми (їх називають іще «розщепленими присудками»), що являють
            собою  фразеологізовані  дієслівно-іменні  сполуки.  Частина  з  них  має  в  сучасній
            українській мові паралельні прості дієслівні присудки, пор.: надавати допомогу –
            допомогти, вести облік – обліковувати.  Проте  дуже  багато  стійких  дієслівно-
            іменникових  сполук,  що  вживаються  в    ролі  присудка,  не  мають  дієслівного
            відповідника: провести захід, навести порядок, виявити увагу, надати слово.

                   Щодо  використання  в  ділових  документах  «розщеплених  присудків»
            фахівці  не  є  одностайними.  Одні  вважають,  що  ці  присудки  поширилися  в
            українській  мові  під  впливом  російської  і  відображають  іменний  характер
            російського  синтаксису,  тому  вони  не  відповідають  синтаксичним  нормам
            сучасної української літературної мови. Інші, визнаючи те, що офіційно-діловий
            стиль  української  мови  формувався  під  впливом  цього  стилю  російської  мови,
            вважають, що «розщеплені присудки» мають ряд переваг над дієслівними. Одна з
            основних  переваг  полягає  в  тому,  що  вони  створюють  офіційний  колорит
            висловлювання,  нейтралізують  розмовність,  якої  надає  простий  дієслівний
            присудок. Саме тому їх використання вважають виправданим і доречним.

                   Слід  зауважити,    що  останнім  часом  в  українському  діловому  мовленні
            з’явилося багато невдалих, штучних «розщеплених присудків» типу забезпечити
            покращення, організувати використання, відбувається зростання. Слід  уникати
            таких  конструкцій,  у  яких  дієслівний  компонент  є  надлишковим,  оскільки  він


              37
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41