Page 6 - 6638

ТЕМА 1 ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК ТА НАПРЯМКУ САМОЧИННОГО
ПРОЦЕСУ

Для розрахунку енергетичних змін, що супроводжують
хімічні процеси, користуються термодинамічними
переметрами стану системи. Найбільш поширеними є: Н –
ентальпія, ∆S – ентропія, G – енергія Гіббса. Розрахункові
значення теплового ефекту хімічної реакції при постійному
тиску (Н х.р.) дають можливість, не проводячи експерименту,
визначати екзо- чи ендотермічність процесу.
Тепловий ефект хімічної реакції для ізобарних умов
розраховують за одним із наслідків закону Гесса:

∆ х.р. = ∆ (пр. реакції) − ∆ (вих. реч. ),

де Н f (пр.реакції) - тепловий ефект утворення і-го продукту
реакції,
Н f (вих.реч.) - тепловий ефект утворення k-тої вихідної
речовини.

Хімічна активність сполук залежить від їх природи та
агрегатного стану, для кристалів – і від їх кристалічної
структури. Ступінь упорядкованості атомів у кристалічній
гратці характеризується величиною ентропії (S): чим більше
значення її, тим більш неупорядкованою є система.
Для ізотермічного процесу зміна ентропії ∆S:
p V
 S   R ln 1   R ln 2 ,
T
p V
2 1
де p 1, V 1 – початкові значення тиску газу і його об’єму,
відповідно;
p 2 ,V 2 – кінцеві значення тиску газу і його об’єму, відповідно;

5