Page 88 - 663

Темп мовлення- це середня швидкість мовлення на
протязі певного відтинку часу. Найчастіше темп
вимірюється кількістю складів (звуків), вимовлених за
хвилину. Студенти першого курсу повинні досягти
швидкості підготовленого мовлення 200 складів за
хвилину, а непідготовленого- 170 складів за хвилину.
Темп мовлення залежить від теми, ступеня підготовки
мовця, слів які він використовує. Крім того, темп
мовлення обумовлюється фізіологією людини, наприклад,
швидкістю формування думки, темпераментом та ін.
Темп відіграє важливу роль в інтонаційному
оформленні синтагми, оскільки початок і кінець
синтагми, фрази, яка зазвичай характеризується
сповільненим темпом , а наголошені елементи речення
вимовляються повільніше, ніж ненаголошені. Емоційність
висловлювання також передається через пришвидшення
або сповільнення темпу.
Іншою часовою характеристикою інтонації є пауза.
„Пауза- зупинка артикуляційних рухів мовних органів,
яка супроводжується перервою в подачі голосу”
(„Словник іншомовних слів”, с. 508). Пауза між реченнями
є, як правило, довша, ніж між синтагмами. Паузи
забезпечують чіткість поділу на фрази та синтагми, а
отже сприяють ясності вираження думки.
Ще однією важливою складовою частиною інтонації
є тембр голосу. Він змінюється відповідно до емоційного
стану мовця і є якісною характеристикою голосу. Він
представляє собою комплекс інтонаційних характеристик
(висота тону, гучність, тривалість звучання), які
доповняють мелодичний компонент інтонації. Для кожної
людини характерний свій індивідуальний тембр.

The Components of Intonation
Tasks

84