Page 297 - 6624

Р А (D )  Р А (В ) Р АВ (С ),  .10 11 
Величина екологічних збитків в свою чергу залежить
від того, який об’єм нафти попадає в довкілля (подія B) та яка
площа при цьому забруднюється (подія С), тому
де Р А(В) – ймовірність витікань при умові, що подія А
відбулася;
Р АВ(С) – ймовірність забруднення території при умові, що
події А і В відбулися.
Отже,
R  Р (А ) Р (В ) Р (С ).  .10 12 
ек А АВ
Оскільки кількісна оцінка рівня екологічного ризику
(або абсолютне значення екологічного ризику) не дає
можливості вирішення питання про його прийнятність чи
неприйнятність, то вводиться поняття відносного
екологічного ризику R ек.в , який дозволяє порівняти реальне
значення ризику R ек.дійсне з його максимально допустимим
значенням R ек.доп (при цьому для розрахунків береться
середня частота відмов на магістральних нафтопроводах, щоб
не нівелювався вплив екологічних показників):
R  n Q n S
R  ек .дійсне    і   i , ( 10 . 13 )
ек .в
R  Q n S n
ек . max .доп сер 1  і max  і 1 max
де λ – частота відмов, 1/(рік∙км);
λ сер – середня частота відмов на магістральних
-1
нафтопроводах, яка становить 0,36 рік на 1000 км.
n – кількість дефектів в тілі труби (за результатами
діагностування);
Q і – прогнозований витік нафти;
Q max – максимальний допустимий витік нафти;
S і – площа забруднення при витоку Q і , визначена при
комп’ютерному моделюванні витікань;
S max – максимальна допустима площа забруднення
.
n Q
 і - ступінь навантаження на навколишнє
 i Q max n середовище, визначений шляхом порівняння
1
прогнозованого витоку нафти з максимальним
прийнятним витоком, який становить 1300
3
м ;
n S
 i
 і 1 S max n
297