Page 292 - 6624

2
2gS  L 
а  н ,  .10  4
Q k  w S 
ф в 1
де ν н, ν в – в’язкість нафти і води відповідно;
k ф – коефіцієнт фільтрації ґрунту;
S – площа перерізу аварійного отвору;
w – поправочний коефіцієнт на вологість ґрунту;
Q – витрата рідини без врахування фільтраційних
особливостей ґрунту;
S 1 – середня площа перерізу змоченого нафтою ґрунту.
L – відстань між місцем знаходження розлитої нафти і
місцем розташування відкритого отвору.
Коефіцієнт фільтрації ґрунту
v
k  ,  .10  5
ф
і
де v – швидкість фільтрації.
Q
v  ,  .10  6
S
н
де Q – витрата рідини через аварійний отвір;
S н – площа розлитої нафти (визначається з моделі
рельєфу);
і – гідравлічний нахил пласта (знаходиться з моделі
рельєфу).
Поправочний коефіцієнт на вологість ґрунту знаходимо
за методикою наведеною в [14].
Площа перерізу змоченого нафтою ґрунту та відстань L
знаходиться з моделі рельєфу.
Коефіцієнт витрати, визначений за залежністю (2.9)
μ=0,89, а з врахуванням фільтраційних особливостей ґрунту
μ ф=0,853.
Отже кількість нафти, яка вилилася з аварійного отвору
за час τ, буде

V   S 2gH .    .10  7
ф 0
Приймається середньостатистичний час витікання τ =
2,5 години (з моменту розгерметизації трубопроводу до
моменту ідентифікації аварійної ситуації і відключення
насосної станції) .

292