Page 294 - 6624
P. 294
q ст – кількість нафти, яка стікає по рельєфу місцевості.
Кількість нафти, яка просочується з поверхні землі в
ґрунт q 0 , визначається за методикою, наведеною в [26].
При розливі 100 м 3 нафти кількість нафти, яка
просочилася, дорівнює М 0=27200 кг.
Кількість нафти, яка випарувалася, становить
М в=1200 кг.
Загальна кількість нафти, яка витекла з трубопроводу,
М=85000 кг, отже кількість нафти, яка стікає по рельєфу
М ст=56600 кг.
Нафта, яка витекла з трубопроводу, негативно впливає
на всі компоненти навколишнього середовища, а, основне, на
людину, на стан її здоров’я.
Розглянемо, як впливають на людину пари нафти.
Нафта – це складна суміш вуглеводнів та невугле-
водневих сполук. До нафти входять у різному співвідношенні
насичені вуглеводні (парафіни), нафтени й ароматичні
вуглеводні. До невуглеводневих (гетероатомних) належать
органічні сполуки сірки, кисню, азоту, а також сполуки
металів та деяких інших хімічних елементів. Нафта містить
також високомолекулярні смолисто-асфальтенові сполуки.
Під час експлуатації нафтопроводів, а особливо при
виникненні аварійних ситуацій в атмосферу надходить значна
кількість різних хімічних сполук – як відомих у природі, так і
синтезованих людиною. Але всі вони належать до локальних і
безпосередньо пов’язані зі специфікою галузі.
Уже накопичено багато фактів про можливий
несприятливий вплив атмосферних забруднень на населення.
Саме вони стали причиною посилення уваги до санітарної
охорони атмосферного повітря і дозволили виділити
медичний аспект як визначальний у цій складній та
багатогранній проблемі.
Найдетальніші дані про вплив на здоров’я населення є
нині стосовно таких поширених забруднювачів, як завислі
речовини та діоксид сірки.
Першими сигналами можливої негативної дії
атмосферних забруднень на здоров’я населення були так звані
токсичні тумани – випадки гострого впливу атмосферних
забруднень, концентрація яких зростала за несприятливих
метеорологічних умов.
294